Всесвітній та всеукраїнський день боротьби з туберкульозом

Всесвітній день боротьби проти туберкульозу щорічно відзначається 24 березня з метою привернення уваги громадськості до проблеми цієї захворюваності та підвищення свідомості про методи її запобігання та лікування. Туберкульоз є серйозною проблемою глобального здоров'я, яка становить загрозу для мільйонів людей по всьому світу. Хоча ця хвороба може бути вилікована та контрольована за допомогою відповідного лікування, важливо вчасно діагностувати її для запобігання подальшого поширення.
Основною метою Всесвітнього дня боротьби проти туберкульозу є підняття свідомості та сприяння усіма заходами, спрямованими на зменшення впливу цієї хвороби на суспільство.
В Україні, як і у всьому світі також відзначають «День боротьби проти туберкульозу». Ця ініціатива була створена Громадським рухом «Українці проти туберкульозу», наголошуючи на необхідності активізації діяльності щодо запобігання виникненню та поширенню цього захворювання серед громадян.
Туберкульоз - це хвороба, що передається повітряно-крапельним шляхом, збудником якої є бактерія Mycobacterium tuberculosis. В основному це вражає легені, але також може вражати інші частини тіла. Підвищуючи обізнаність про туберкульоз як проблему охорони здоров’я, Всеукраїнський день боротьби з туберкульозом може допомогти залучити ресурси для боротьби з цією хворобою.
В Україні медичні послуги з діагностики та лікування туберкульозу доступні, але багато людей не усвідомлюють їх важливості. Підвищуючи обізнаність про важливість раннього виявлення та лікування. День боротьби з туберкульозом може сприяти зниженню рівня захворюваності на туберкульоз та покращенню загального стану здоров’я населення. Ця хвороба створює серйозні проблеми для охорони здоров’я в Україні, і боротьба з нею вимагає колективних зусиль державних установ, медичних працівників, організацій громадянського суспільства та окремих людей.
До груп підвищеного ризику захворювання на туберкульоз належать:
1. ВІЛ-інфіковані особи.
2. Особи, які контактують з хворими на туберкульоз (сімейні чи професійні контакти).
3. Особи із захворюваннями, що призводять до послаблення імунітету.
4. Курці, особи, що зловживають алкоголем чи вживають наркотики.
5. Іммігранти та біженці з регіонів з високою захворюваністю на туберкульоз.
6. Особи, що перебувають за межею бідності, безробітні.
7. Особи без визначеного місця проживання.
8. Пацієнти психіатричних закладів.
9. Затримані та особи, які перебувають під вартою при відправленні їх до ізоляторів тимчасового тримання, особи, які утримуються або звільнились з установ виконання покарань, а також особи, щодо яких встановлено адміністративний нагляд.
10. Працівники пенітенціарних установ, психіатричних закладів та працівники закладів охорони здоров’я, які мають часті контакти з хворими на туберкульоз особами, проводять відповідні дослідження та аналізи.