І в дорогу далеку...

„ І в дорогу далеку”... проводжала гнідинцівська школа свій 54-й випуск, а разом з нею всі жителі села, які цього чудового весняного вечора завітали до місцевого Будинку культури на випускний бал з вище зазначеною назвою. Сцена Будинку культури святково прикрашена, ллється музика, притишені схвильовані голоси – все в очікуванні винуватців сьогоднішнього урочистого дійства.
Ось і позивні вечора, все стихає, лише слова ведучих – Інни Даценко та Андрія Панченка, і тривожний, бентежний стук материнських та батьківських сердець учорашніх одинадцятикласників... Хвилююча мить - до залу запрошують випускників, яких за руку, як одинадцять літ тому, ведуть випускники 2002 року. А на екрані проектор уже відтворює картину десятирічної давності, коли ці дорослі і врівноважені юнаки і дівчата ще зовсім маленькими, з величезними букетами та здоровенними портфелями, жадно дивлячись на свою першу вчительку Лідію Іванівну Дейкун розказують свої перші віршовані рядки про школу, вчителів і не усвідомлюючи до кінця, що все це значить... Та одинадцять гомінких літ пролетіли блискавично і попереду вже очікує на кожного з них своя дорога - далека або близька, але вже без однокласників, з якими ділили всі життєві секрети, проблеми, без класного керівника Галини Миколаївни Левківської, яка завжди поспішала на допомогу у будь якому питанні, без мудрої поради директора школи Аліни Миколаївни Горобчук, або завуча Тетяни Василівни Соколівської. Сьогоднішні виступи наставників - лише щирі побажання знайти свою дорогу і не заблукати в цьому тяжкому, але цікавому і загадковому світі.
Перепустку в доросле самостійне життя – атестат зрілості в Гнідинцях отримали семеро випускників. А сьогодні прощальний бал зі школою, вчителями, безтурботним дитинством.

„Я іду на випускний” співають, чи не вперше в житті, - Ігор Онопрійко та Олександр Чеверда, про „Роки золоті” – співала Віка Савон, Последння строка” прозвучала у виконанні Аліни Остапенко, а які цікаві сценки зіграли Ліля Ляшко, Олексій Панасенко, Анатолій Даценко. Всі ці концертні номера, а разом з ними квіти, випускники дарували вчителям та всім працівникам школи, які дбали про їх затишок і комфорт у стінах своєї другої домівки. протягом всіх 11 років.
Багато слів вдячності було сказано на адресу батьків, які благословляли цього дня своїх пташат з рідного сімейного гніздечка в далеку життєву дорогу, Зворушливу «Пісню про сина» виконала мама випускника Галина Володимирівна Чеверда розом з сином Сашком. А бабуся Віки Савон, Людмила Миколаївна вишила і вручила директору школи рушник з іменами та прізвищами випускників 2012р., аби започаткувати таку традицію надалі.
З помітною цікавістю всі чекали на довгожданий випускний вальс, І ось всі випускники та десятикласниця Анжеліка Богданець) закружляли, попливли в ніжності і красі неперевершеного вальсу. Статні і красиві юнаки і граційні і неповторні юнки.
Щирими і теплими словами привітала випускників наш сільський голова Наталія Іванівна Міщенко, вручивши на згадку пам’ятні сувеніри. Свої вітання випускникам підготували солісти нашого клубного закладу: так Олександр Порядинський порадував своїм співом виконавши „Пісню про рушник”, та „Україна”, Інна Рубан піснею «Де ти тепер?», та власною піснею „Дзвінок останній” благословивши випускників ”...в дорогу далеку”. А молодша танцювальна група, а це учні 3 класу подарували всім присутнім „Вальсик”.
Від імені випускників 2002 року, своїх однокласників,тих хто вів наших випускників до першого класу з вітальним словом виступила Інна Іванівна Рубан, падарувавши власні віршовані рядки:
Ось випускний прийшов в ваше життя,
Надію дав ступить в майбутнє крок,
У світле і незвідане буття,
назустріч до омріяних зірок.
Бажаєм, щоб куди ви не ішли,
Вас зустрічали і завжди чекали.
Щоб сподівання, плани всі і мрії.
На дійсності реальністю ставали.
Щоб прагнули завжди ви до мети,
І мчалися до неї беззупину.
Хай вас усюди Бог оберіга,
Даруючи чудову ясну днину.
Щоб завжди поруч був хороший друг,
Що вислуха, порадить, зрозуміє.
Які б незгоди не були навкруг,
Допомогти й підтримати зуміє.
Бажаємо терпіння і добра,
Здоров’я найміцнішого, як криця.
Хай ангел щастя завжди поруч буде.
Й не висока натхненності криниця.
Ще хочу побажати у цей час,
Ніч зоряну і росяне світання.
Радійте, веселіться від душі.
Бо це у вас дитинства мить остання.
А ще Інна Іванівна разом з класним керівником Левківською Галиною Миколаївною весь цей час були поряд з випускниками, готуючи сценарій, допомагаючи у проведенні свята, музичному оформленні, підготовці вокальних номерів та театралізованих мініатюр, оформленні сценічних декорацій та постановці випускного вальсу.
Під щирі оплески глядачів, та звуки відомої пісні «Когда уйдем со школьного двора» випускники вирушили у своє майбутнє, де їх чекали вітання, квіти, посмішки, та переливи різнобарвних феєрверків.

Директор Гнідинцівського СБК.депутат с.ради Валентина Рубан.