Як проходить приватизація землі на місцях

Доброго вам здоров’ячка друзі! Бо здоров’ячко – це те, що вам
дуже знадобиться, якщо зібралися ви оформлювати свою ж ділянку у свою ж власність. А поки ви вагаєтеся, я вам розповім, як тепер цікавезно проводжу свій час у походеньках по владних кабінетах. Ну як владних… така собі влада на місцевому рівні, але я вам кажу, таке враження, що я приходжу благати милостиню у палац Цезара.

***День перший***
Живемо ми з мамою, я інвалід другої групи, мамуля вже старенька. Тут приходить інформація (як завжди неочікувано) живемо-живемо і бац. Требо оформлювати нашу землю у власність. Вроді як земля і наша, ми обробляємо наш кусочок майже 30 рочків, а тут треба документально її оформити. Вроді як і щастя звалилося, але ж ми за нього заплатимо. Всі документи на наш будиночок у нас є, власниця моя мама. Є купча, технічна документація з планом.

***День другий***
Приїхали до нас у село ще весною, заяву на оформлення, на розгляд питання на сесії мама написала 13 квітня. Отсканували всі документи: план, купчу, наші паспорти. Тобто все, що вимагалося по закону для вирішення питання і наказали чекати.

***Пройшло багато днів***
Через 2 місяці десь приходить лист, у якому мамі пишуть, що наше питання ще не розглянуто і коли буде розглянуто нас сповістять.

***Пройшло ще багато днів***
Нас не сповістили як там наше питання, але мені пощастило, наша староста Волинець Наталія Олексіївна прийшла до сусідочки моєї, тьоті Тані. Я дочекалася коли вона вийде за хвіртку і питаю «як там наше земельне питання? Що нам робити? Чому немає ніякої інформації?»
Реакція представниці влади мене збентежила. Вона розвернулася і почала віддалятися від мене з велосипедом, а по дорозі стала казати, що нічого не пам’ятає, і чому ми нічого не добиваємося.
Прийшла я додому я кажу мамі: «Наталія Олексівна сказала добиватися нашої землі».
Я передзвонила у Пантаївку нашому голові (номер також розшукався в інтернеті). Потім передзвонила Дмитру. Який завірив, що тепер не потрібно рішення сесії ради і, якщо є план, купча, технічна документація, то мама зможе оформити документи на землю.
Ми вирішили їхати у місто. Живемо ми поруч з Олександрією. Перед нашою поїздкою я подивилася в інтернеті за допомогою телефону до кого хоча б звертатися.

***Приїхали до міста Олександрія, Кіровоградської області***
А звертатися потрібно, як виявилося у кабінет міської ради, де ми отримали роздруківку спеціалістів, які оформлюють документи. Ми стали дзвонити спеціалістам і зупинили вибір на Людмилі Борисівні.
Прийшли ми до офісу, де нам сказали, що можна оформити тільки 25 соток, які знаходяться під нашим житлом і частину городу, бо він прилягає. А ще 10 соток, які є продовженням нашого городу і є у плані, у документах, у технічній документації ми можемо оформити коли нам наддадуть довідку з селищної ради, зі шнурової книги, що ми користуємося ділянкою насправді.
Заплатили ми спеціалістам щоб вони почали роботу і поїхали додому.

***Наступний день, йдемо за довідкою***
Рано зранку ми поїхали у Пантаївку, найшли землевпорядника Дмитра, який дав нам посилання на Публічну кадастрову карту України і сказав ввести самостійно туди нашу ділянку. Роздрукувати на папірці, замалювати її ручкою і принести. На основі чого буде прийнято рішення сесії. Потім він сказав їхати у Бандурівку, де нам повинні надати довідку, що ми користуємося нашою ділянкою у 35 соток.
Ми розвернулися і пішли виконувати його накази. Після невдалої спроби ввести нашу ділянку в кадастрову карту мене ОсІнІло!!! Я подзвонила спеціалістам, які займаються оформленням документів на землю. Вони здивувалися і запитали на якій підставі ми себе намагаємося кудись снести))
Щось тут не то! З цією думкою ми поїхали ближче до обіду у Бандурівку. Показали зразок довідки, яку нам надали. Дівчина землевпорядник якось забігала, закурила і у цілому «оживилась!» Сказала, що без дозволу Дмитра не зможе нам дати довідку, бо її уволять.
Сам Дмитро розповідав, що він наказував старості сповістити населення про зміни в законодавстві, що для оформлення землі під хатою не потрібно рішення сесії. Наталя Олексіївна не чула такого розпорядження. Нам показали пошнурову книгу, де за мамою записана земля, якою ми користуємося 30 років. Дівчина землевпорядник дзвонила Дмитру, він не відповідав.
Нам показали, що запис є, ми прийшли по розпорядженню Дмитра, довідку нам не дали!!!!

***Додому***
Ми приїхади додому, мамуля без настрою. Я вирішала передати її позитивну енергії подзвонила Дмитру, який заявив, що не знає чому нам не надали довідки, що ми користуємося ділянкою 30 долбаних років!!! В нас є всі документи!!! Чому нам не дали довідку про це?
Подзвонила спеціалістам, які займаються оформленням ділянки, вони порадили йти офіційним шляхом і подавати офіційні запити. Як ви вважаєте, кому в цій ситуації подавати офіційні запити? Наталії Олексіївні, яка не видає таких довідок? Дмитру, який розпоряджається щоб вона видала довідку? А може підлеглій Дмитру земле впорядниці з Бандурівки, яка показала нам запис у пошнурової книзі і просто поїхала. Бо боїться Дмитра, цей папірець під страхом смерті в неї. Мене уволять каже і їде, а він не знімає телефон, а Наталія Олексіївна розводить руками.
Хто видасть довідку? Клікайте більше лайків, робіть репости, а я вам обіцяю продовження історії і прізвище Дмитра на додачу. Йому буде приємно.