Сайт села Улашківці

карта Улашківці
Область: Тернопільська область
Район: Чортківський район
Село: Улашківці
Населення: 1423 осіб
Щільність населення: 401 осіб/кв. км.
Поштовий індекс: 48562
Телефонний код: +380 3552
Координати: 48°54'18″ пн. ш. 25°48'20″ сх. д.
Висота над рівнем моря: 197 м.
Площа: 3.55 кв. км.
Річка, озеро (море): р. Серет
Рік заснування: 1464 р.

Сільська рада

Телефон: 65-2-31
Улашківці

Улашківці – колишнє містечко, а зараз звичайне село Бучацького районгу Тернопільської області. Назву населеного пункту пояснюють дві легенди. Одна з них розповідає, що своє найменування село отримало в козацьку добу, коли тут поселився запорожець Улаш. Разом із своїми побратими він спорудив фортецю, щоб захищати жителів від татарських нападів. Під час одного з набігів козацький отаман із побратимами загинули, а селяни на його честь перейменували своє село. Друга легенда прив’язує назву села до польсько-турецької війни 1672-1699 рр. Поблизу села був розбитий загін турецького паші Улаша. Обидві версії потребують наукового вивчення і співставлення.

Околиці Улашківців багаті на поклади ґіпсу, часто трапляються його провали. Овальні ями від цих провалів інколи заповнюються водою, але зазвичай вони лишаються сухими. В таких провалах можна знайти представників флори тутешніх околиць. В. Тинецький у статті «Екскурсія на Поділля» в 1877 р. у львівському природознавчому часописі «Космос» описав тутешню реліктову природу.

Вперше Улашківці згадуються під 7 травня 1464 р. в книгах Галицького суду. Без сумніву поселення існувало ще задовго до цієї дати.

Будь-яке міське поселення отримувало право на проведення торгів та ярмарків. Так було і у випадку з Улашківцями. При чому тутешній ярмарок був велелюдним, адже містечко лtжало при торгівельному тракті. Сюди з’їжджалися купці не лише зі Львова, Станиславова, Тернополя, Чернівців, а й з Росії та, навіть, Кавказу. Продавалось на улашківському ярмарку фактично все: від біжутерії до коней та худоби. Тривали торги два тижні і їх за цей час відвідувало близько 100 000 осіб. Ярмарки були не лише місцем купівлі-продажу різноманітного краму. Тут також виступали мандрівні театри зі своїми постановками.

Торгівельне життя містечка збереглося до ХХ ст. Напередодні війни в Улашківцях проживало більше 2000 жителів, серед них переважали українці. Саме тому тут було багато українських культурно-освітніх та військово-патріотичних товариств.  До складу Улашківців також входив фільварок Каролівка (Калсгоф) на правому березі Серета.

Улашківці насамперед відомі завдяки василіанському монастирю. За переказами монахи, що сюди прибули його заснували ще в 1315 р. З собою вони привезли знамениту ікону Івана Хрестителя. Спочатку був монастир скельним, тобто келії ченців та інші кімнати були вирубані в кам’яній брилі. Відомо, що монастир зазнавав великих збитків від татарської навали та під час козацьких воєн. Впродовж декількох століть монаша обитель пореживали моменти піднесення та занепадів. По справжньому «чорні» часи для монастиря були роки радянської влади, коли він тривалий час був не діючим та поступово руйнувався. Лише з 1990 р. почалося його відродження. Зараз в монастирі знаходяться дві чудотворні ікони: копія Івана Хрестителя (автентична була загублена в ХХ ст.) та  Пресвятої Богородиці. Від села до Ясної Гори, де стоїть монастир веде Хресна Дорога. При ній є чудотворне джерело, яке б’є із скали.

Оскільки до кінця ХІХ  ст. в містечку в національному складі переважали українці, то поляки не мали власного римо-католицького храму, вони їздили для задоволення своїх релігійних потреб до Ягільниці. В 1908 р. було побудовано невеликий костел, який цілком задовільняв потреби тутешнього населення римо-католицької віри. Храм зберігся до наших часів, але зараз пустує та поступово руйнується.

Окрім архітектурних пам’яток в Улашківцях також є природні. Насамперед це печера, яка так і називається – Улашківська. Розташована вона при дорозі на сусіднє село  Озеряни, має загальну площу 94 м. кв. В сусідніх села є печери Млинки та Вертеба.

Природно-заповідною пам’яткою Південного Поділля є Улашківська стінка. Її унікальність в тому, що на досить невеликій площі тут росте багато червонокнижних рослин. Неподалік рідкисний для цих країв ареал чорної (австрійської) сосни.

Родом з Улашківців польський письменник Зиґмунт Гаупт. Дитинство і молоді роки його пройшли на Тернопіллі та в Польщі, після Другої світової війни проживав постійно за кордоном. Творчість Зиґмунта Гаупта має багато пов’язань з Україною. 

Історія активності
Улашківці
Опубліковано 1 рік тому
відвідував(-ла)
Улашківці
Опубліковано 2 роки тому
відвідував(-ла)
Надія
Реєстрація
Опубліковано 5 років тому
Улашківці
Опубліковано 7 років тому
відвідував(-ла)
Лідія
Реєстрація
Опубліковано 7 років тому