Сайт міста Скалат

Скалат – одне із невеликих міст Тернопілля. Назва населеного пункту походить від слова «скеля». Береги  місцевої річки  Гнилої оточені скелями, які входять до системи Подільських Товтр. Міськими правами Скалат користується з 1600 р., статус підтверджено в 1939 р. У вересні 2015 р. було створено Скалатську міську територіальну громаду. До її складу увійшло 16 населених пунктів 9-ти сільських рад та однієї міської.

Давня історія Скалата вивчена ще порівняно слабо. Можна припускати, що перші поселення на місці теперішнього міста виникли досить давно. За часів Галицько-Волинської держави поселення опинилося на перетині важливих торгівельних шляхів. Сліди торгівельного тракту того часу проглядаються в сусідньому селі Старому Скалаті. Ймовірно що в той час існував дерев’яний замок. Під час реставраційно-відновлюваних робіт на Скалатському замку було виявлено рештки якоїсь фортифікаційної споруди часів Русі.

Як село Скалат вперше в письмових джерелах згадується під 1512 р. Менш, ніж за століття йому було надана можливість самоврядування за Магдебурзьким правом. Зміна сиатусу на місто не дуже змінила характер населеного пункту. Більшість його жителів займалася землеробством.

З часом Скалат зріс до одного з найкраще розвинутих в торгівельному і економічному плані містечок округи. Гальмували розвиток містечка постійні напади татар. Вони повторювалися мало не щороку і щоразу майже повністю руйнували місто. Впродовж всієї свої історії Скалат був приватновласницьким населеним пунктом.

Після першого поділу Польщі в 1772 р. Скалат увійшов до складу Австро-Угорської імперії. Спочатку містечко належало до Тернопільської округи, а в 1867 р. стало повітовим центром. Наприкінці ХХ ст. через Скалат пролягла залізнична гілка Тернопіль-Гримайлів. Це позитивно відзначилось на промисловому та економічному житті містечка. За короткий період часу населення міста зросло більш, ніж на 2000 жителів.

Важливе значення в житті будь-якого населеного пункту мали появи школи. Перші згадки про існування в Скалаті школи відносятся до 1829 р. Станом на 1860-ті рр. понад 65 % населення містечка володіло грамотою. На ті часи це був ще досить непоганий показник. Справжнє, пристосоване приміщення школи побудували аж на початку минулого століття. Ця будівля й до наших пір використовується за своїм прямим призначенням.

За радянських часів Скалат був в 1940-1962 рр. нетривалий час районним центром Тернопільської області.

З архітектурних пам’яток в Скалаті в першу чергу привертає увагу Скалатський замок – одна з найкраще збережених фортифікаційних споруд на Україні. Оскільки замок неодноразово зазнавав руйнувань внаслідок татарських набігів та воєн, тому був кілька разів перебудований. Замок було зведено за ініціативою і за кошти Кшиштофа Віхровського. Споруда являла собою у плані чотирикутник, кожен з кутів був зміцнений вежами.  Зараз скалатський замок входить до переліку об’єктів заповідника «Замки Тернопілля». Наразі тривають реставраційні роботи, в планах працівників перетворення  однієї із замкових веж на готель. а другої – під експозицію музею.

Скалат одне з небагатьох міст на Україні, де костел побудували вже за часів Незалежності. Звичайно, що його звели на місці попередників. Із старовини в костелі стояли металеві фігури святих, які сюди привезли іх римо-католицької святині в Гримайлові. Поруч з костелом плебанія, яка походить ще з давніх часів.

Як і в будь-якому містечку, в Скалаті раніше проживала чимала єврейська спільнота. Існував цілий квартал, центром якого була синагога. Скалатська синагога мала унікальну побудову для споруд такого типу – у плані мала літеру «Т». На жаль святиня зазнала перебудов в радянський час, які повністю спотворили її зовнішній вигляд.

В Скалаті народився відомий польський славіст та етнограф Едвард Кліх. Свої дослідження розпочав із вивчення білоруського фольклору в Новогрудському повіті. Едвард Кліх під час своїх експедицій по Поліссі зібрав до кількох десятків унікальних пісень. Надалі вивчав пісенну спадщину Лімановського повіту, був одним з небагатьох знавців в Польщі ромської культури.