Сайт селища Соснове

Соснове – одне з селищ міського типу Березнівського району на Рівненщині. До 1946 р. мало назву Людвипіль. Таку назву отримало одразу ж із заснуванням на честь дідички поселення – Людвіки Любомирської. В роки радянської влади, в епоху боротьби з «буржуазними пережитками минулого» селище отримало нейтральну назву – Соснове. Сучасна назва була надана виходячи із географічних особливостей, Соснове лежить серед величезних соснових лісів. Статус селища міського типу надано в 1959 р.

Як населений пункт Людвипіль був заснований жителями Губкова, який лежав по інший берег Случа. Після російсько-шведської війни і наступних епідемій населення містечка Губкова майже повністю зникло, вцілілі жителі вирішили покинути місце, де загинули їхні рідні і заснувати на новому зручному місці нове поселення.

Довгий час новозасноване поселення мало характер звичайного села. В ХІХ ст. воно переживало періоди піднесення і занепаду. Після 1812 р. в селі було 114 дворів, проживало близько 700 жителів.

Розвиток промислових технологій виробництва і багаті природні ресурси навколо Людвиполя сприяли тому, що в поселенні почало розвиватись мануфактурне виробництво. Відтак виникли суконна і паперові фабрики, пізніше був заснований винокурний завод. Судноплавність Случа сприяла розвитку торгівлі, частина товарів перевозилась сухопутними шляхами – в той час Людвипіль лежав на шляху з Полісся на Волинь. Тричі на рік в поселенні проводились ярмарки, щотижня збирався ринок, куди приїжджали селяни і купці з інших міст.

З 1866 р. Людвипіль отримав офіційний статус містечка. В адміністративному відношенні він став волосним центром. Водночас в промисловому відношенні під кінець ХІХ ст. Людвипіль дещо втратив свої позиції. Це пов’язано з тим, що на той момент згоріли дві найбільші фабрики – суконна та паперова. В 1884 р. в містечку працював пивоварний завод, декілька десятків дрібних ремісничих майстерень та крамниць.

За часів міжвоєнної Польщі Людвипіль був одним з найменших містечок Волинського воєводства, тут проживало трохи більше 1200 жителів. Водночас Людвипільська ґміна була дуже великою, до неї входило 73 населені пункти.

З приходом радянської влади Людвипіль був центром Соснівського району. З укрупненням районів Соснівський район було розформовано в 1962 р., а всі населені пункти увійшли до складу Березнівського. З 1940 по 1959 рр. Соснове мало статус села.

Біля Соснового по обидва береги Случа лежить унікальний природний об’єкт – Соколині гори. На площі в 510 га тут діє заказник. Ця місцина являє собою високі, до 25 метрів гранітні скелі, вкриті лісами або поодинокими деревами. З рідкісних рослин тут росте азалія понтійська, ковила пірчаста та смілка литовська.

Найвідоміша уроджениця Соснового Ірина Баковецька – молода  поетеса, журналістка та громадська діячка. Ірина Володимирівна видала декілька поетичних збірок, частину власних поезій поклала на музику, які й виконує. Декілька років Ірина Баковецька займалася пошуком архівних джерел про церкви Березнівщини, а в 2013 р. видала на цю тему власне дослідження.