Сайт селища Демидівка

Демидівка – найменший районний центр Рівненської області, тут проживає трохи більше 2500 жителів. Також Демидівка є центром найменшого і за площею, і за населенням району Рівненської області. Назва селища походить від чоловічого імені – Демид. Перша назва населеного пункту – Демидів.  Зараз важко сказати ким був цей Демид, можливо, першим поселенцем, який заклав його або ж він відіграв вагому роль в житті села. Статус селища міського типу Демидівці надано в 1959 р.

Ще задовго до першої письмової згадки про Демидівку, тут вже існувало людське життя. Найдавніші знахідки датуються ще періодом стжижівської культури.  В околицях селища існували поселення в часи черняхівської культури та Київської Русі.

В письмових джерелах Демидівка вперше згадується під 1570 р. Впродовж декількох століть Демидів лишався невеликим сільцем. Так, в 1621 р. в ньому був лише 21 двір. Через  більш, ніж за століття, в 1775 р. в селі нарахувувалось вдвічі більше господарств.

За часів Національно-визвольної боротьби під проводом Богдана Хмельницького Демидівщина опинилась в центрі військових подій. Неподалік від селища відбулася одна з найбільших битв – Берестецька. До козачих  загонів приєдналося чимало демидівчан. Ще дотепер на полях в околицях Демидівки трапляються знахідки, які походять цієї битви.

Якщо за часів Речі Посполитої Демидівка й була селом, але багато жителів займалися дрібними ремеслами, то з приходом царської Росії життя простого селянства різко погіршилось. Робота на панщині була важкою і виснажливою. Ситуація суттєво не поліпшилась зі скасуванням панщини. Селяни отримали чималі наділи землі (приблизно 3,5 гектари), але вона була малопридатною для землеробської праці. В першій половині ХІХ ст. село зазнало великих збитків від двох масштабних пожеж.

В промисловому напрямку Демидівка почала розвиватися на рубежі ХІХ-ХХ ст. Найбільшим підприємством була лісопильня, існували 4 дрібні мануфактурні виробництва. Найбільші прибутки жителям Демидівки давали ярмарки, які відбувались декілька разів на рік і були досить велелюдними. У зв’язку з тим, що життя простого селянства і робітників лишалось важким, тому в Демидівці радо підтримали революційні віяння початку ХХ ст.  

Під час Першої світової війни неподалік Демидівки була лінія фронту, тому містечко зазнало значних руйнувань. Друга світова війна ознаменувалася ще більшою трагедією. Оскільки в Демидівці в міжвоєнний період проживало досить багато євреїв, тому їх всіх гітлерівці  спочатку поселили в гето, а потім взагалі розстріляли.

В радянський час Демидівка була типовим селищем, тут працювали невеликі фабрики і заводи. Демидівський район існував від 1940 до кінця 1962 р., після чого було повністю включено до складу  Млинівського. Відновлено район в 1996 р.

З архітектурних пам’яток в селищі збереглася церква Івана Богослова. Храм мурований, збудований в 1989 р. на місці зруйнованої в радянський  час святині. З іменем цього святого в Демидівці є друга церква, побудована в 2003 р.

Багато жителів Лемидівки та району воювали і воюють на Сході України. На жаль, серед них є і загиблі. Зубчук Роман народився в Демидівці, де закінчив школу та місцеве ПТУ. Військову службу проходив в Криму, був активним учасником революційних подій на київському майдані. Загинув Роман Зубчук в ДТП в ході проведення антитерористичної операції.