Сайт селища Рафалівка

Рафалівка – селище міського типу Володимирецького району Рівненської області. Поселення існувало з 1902 р. під назвою Полиці. За польських часів це була колонія Нова Рафалівка (1927-1928 рр.). В той час назву Рафалівка мало теперішнє село Стара Рафалівка. Така назва могла виникнути кількома способами. Насамперед вона могла з’явитися від імені святого Рафала (Рафаїла). Таке ж ім’я було популярним у євреїв, а більшість населення (93 %) становили саме вони. Поруч з цим на Володимиреччині зараз існує прізвище Рафальський. Тобто, засновником чи власником містечка могла бути людина з таким прізвищем. Статус с.м.т. надано в 1957 р.

Відлік історії Рафалівки логічно починати з виникнення теперішнього села Старої Рафалівки. Воно було засноване ще в 1647 р. До польських національно-визвольних рухів це було приватновласницьке містечко Нарциза Олізара, потім перейшло в державну власність Російської Імперії. Наприкінці ХІХ ст. в Рафалівці проживало менше 1000 жителів, було декілька єврейських молитовних будинків, церква та парафіяльна каплиця Володимирецького костелу. Рафалівка майже дотла була спалена в 1942 р. радянськими партизанами, залишилося лише декілька хат. Ще більша трагедія сталася 29 серпня цього ж року. Тоді поблизу села розстріляли майже всіх євреїв. Третині з них в день розстрілу вдалося втекти в ліси, в наступні дні німецька поліція добивала людей по лісах.

Що ж стосується Полиць, то поява поселення було викликана будівництвом залізниці. Спочатку тут існував залізничний роз’їзд, за яким доглядало декілька родин залізничників. З часом в околицях почали з’являтися деревообробні підприємства. Так селище почало розростатися.

Під час Першої Світової війни за станцію Полиці точилися важкі бої. В них брала участь Богунська бригада 44-ї радянської дивізії. В цьому бою загинув радянський поет єврейського походження Ошер Шварцман. Друкуватися він почав з 1913 р., його поезії в основному мають революційну тематику.

Більш інтенсивний розвиток Полиць, а пізніше Рафалівки розпочався в польський період. Тоді тут було розширено і механізовано лісозаготівельні і лісопромислові підприємства. Факт інтенсивного розвитку зумовив в 1928 р. перенесення центру ґміни із Старої до Нової Рафалівки.

В радянський час в Рафалівці було споруджено ряд нових промислових підприємств, зокрема асфальтовий завод та меблеву фабрику. З 1940 по 1959 р. існував Рафалівський район з центром у Рафалівці. Після укрупнення районів він був долучений до Володимирецького. Зараз у Рафалівці проживає близько 3500 жителів.

Поблизу Рафалівки знаходяться базальтові стовпи – цікава пам’ятка давньої магматичної дії надр Землі. Тут існує родовище, де видобувають цей камінь.