Сайт села Розлуч

карта Розлуч
Область: Львівська область
Район: Самбірський район
Село: Розлуч
Населення: 1268 осіб
Щільність населення: 576 осіб/кв. км.
Поштовий індекс: 82512
Телефонний код: +380 3269
Координати: 49°14'14″ пн. ш. 22°57'19″ сх. д.
Висота над рівнем моря: 573 м.
Площа: 2.2 кв. км.
Річка, озеро (море): р. Ясениця
Рік заснування: 1511 р.
Колишня назва: Борисова Воля

Сільська рада

Телефон: 3-75-36
Розлуч

В оточенні гір лежить Розлуч – одне з наймальовничіших сіл Турківщини. До нього належать присілки Границя, Кулямбіна, Підполянка та Сухий Потік. За свою історію населений пункт мав три назви, які деякий час вживалися паралельно. Найдавніша з них – Борисова Воля. За історичними документами в 1511 р. солтис Борис отримав дозвіл закладання в лісі села. З XVI ст. село починає називатися Ровень від назви річки, а дещо згодом – Розлуч від гори, яка розташована поруч. Назва Борисова Воля цілком зникла в ХІХ ст. Найменування «Розлуч» за легендою походить від появи в тутешніх краях перших поселенці, які тут осіли, розлучившись під час чумної епідемії з родичами із Ясениці Замкової.

На теренах сучасного Розлуча ще в часи Галицько-Волинської держави існували села. Історія не зберегла ні їхніх назв, ні подробиць повсякденного життя. Достеменно відомо, що в цих непридатних для ведення хліборобства місцях селилися скотарі.

З 1534 р., тобто фактично з часу свого заснування, Розлуч був королівщиною. До Розлуцької країни Самбірського маєтку належало 13 сіл. В 1692 р. в селі було 60 дворів. Поселення мало фортецю розмірами 35 на 45 метрів. Вона мала дві лінії укріплень.

Доля Розлуча типова для більшості сіл Галичини. Спочатку селяни потерпали від частих стихійних лих, пошестей, а потім від непосильного визиску панів. Особливо ситуація погіршилася в 30-50-х рр. ХVIII ст. Тоді були намагання збільшити кількість днів відбування панщини, такі дії зустрічали рішучий протест населення. Дуже частими були сутички між селянами і посесорами.

У вересні 1744 р. на Розлуччині побував зі своїм загоном опришків легендарний народний месник Олекса Довбуш. З тих пір тут існує в горах Довбушева криниця.

Пожвавився розвиток села вже з відкриттям залізниці із Львова до Ужгорода. Ще до Першої світової війни поселення розвивається, як курортний осередок, нарівні із знаменитим Трускавцем. Невисокі ціни проживання і цілюща вода типу «Нафтусі» приваблювала відпочивальників. В міжвоєнний час тут було облаштовано гірськолижні траси для занять зимовими видами спортом. В сезонні періоди 1930-х рр. у Розлучі водночас перебувало до 2000-2500 приїжджих. Для послуг відпочивальників були 14 санаторіїв, більше двох десятків приватних вілл, 20 садиб, три ресторани, безліч магазинів, бібліотека, тенісні корти.

Змістовним було життя розлучанських селян. Діяло товариство «Просвіта» з читальнею, де були популярні україномовні видання та галицькі часописи і газети. З інших українських товариств існувало спортивно-протипожежне «Луг» та кооператив «Селянська любов», що згодом було перейменоване в «Прикарпаття».

Роки війни і радянщини принесли в родини розлучан біль і смуток, а курортне селище почало занепадати. Головний акцент було зроблено на створення в селі колгоспу молочного і вівчарського напрямків. Лише в 1970-х рр. відбулося повернення до санаторно-реакраційного потенціалу Розлуча. В селищі побудували свої санаторії деякі великі підприємства Львівщині. Зараз в селі працює 11 пансіонатів, більшість з них не працюють на повну силу. Розлуч потребує інвестицій і продуманої політики розвитку.

Розлуч привабливий не лише як курорт, тут є цікаві архітектурні пам’ятки. Ще в 1880-х рр. в селі проживали німці-шваби. На початку ХХ ст. ними було зведено каплицю. Споруда дерев’яна, має риси неоґотики. Зараз святиня носить ім’я Франциска Борджія і перебуває в дуже занедбаному стані. Головний вівтар костелу раніше був у іншому храмі, оскільки датується ХVІІІ ст. Це – типовий зразок львівсько-перемиської вівтарної школи. Є наміри перенесення цього храму до Шевченківського гаю у Львові.

Дерев’яна церква у Розлучі – характерний храм так званого бойківського типу. Хоча схожих святинь на Турківщині чимало, але це єдина, не попсована минулими і сучасними перебудовами. Церква пзведена народним зодчим Гаврилом Романом в 1896 р. Храм тризрубний, завершення – пірамідальними верхами, що опускаються заломами. Поруч з церквою дзвіниця.

На вулицях Розлуча подекуди збереглися давні житлові будинки – характерні взірці народного будівництва Турківщини. Більшість з них походять з початку ХХ ст.

Історія активності
Розлуч
Опубліковано 4 місяці тому
відвідував(-ла)
База відпочинку «Альтана»База відпочинку «Альтана»
Опубліковано 7 місяців тому
«Жахливий сервіс, не рекомендую базу відпочинку альтану! Мене сьогодні вигнали з дитиною, тому що ми...»
Галина
Реєстрація
Опубліковано 7 місяців тому
Розлуч
Опубліковано 1 рік тому
відвідував(-ла)
Іванна
Реєстрація
Опубліковано 1 рік тому
База відпочинку «Альтана»База відпочинку «Альтана»
Опубліковано 8 років тому
«Отдыхали с семьей летом в июле 2015 г. УЖАС!!! Фотогафии на сайте сделаны очень хорошо, но ..они 20-...»
Наталья
Реєстрація
Опубліковано 8 років тому