Район: Львівський район
Селище міського типу: Брюховичі
Населення: 5385 осіб
Щільність населення: 481 осіб/кв. км.
Поштовий індекс: 79492
Телефонний код: +380 32
Координати: 49°54'10″ пн. ш. 23°56'35″ сх. д.
Висота над рівнем моря: 295 м.
Площа: 11.2 кв. км.
Рік заснування: 1440 р.
Селищна рада
Брюховичі – одне із підльвівських селищ. Достеменно відома дата заснування поселення - 21 липня 1444 р. Статус селища міського типу був наданий в 1940 р. Назву містечку дала назва річки Брюхівчанка, на якій воно розташоване. Мовознавці назву пояснюють, як утворену від слова бжух – великий живіт, а в переносному значенні горб. Й справді, поблизу Брюхович існували три чималі горби.
Історія селища невідривно пов’язана зі Львовом. Король Польщі Владислав ІІ Ягайло надавав в 1415 р. Львову величезні землі, дозволивши на них закласти колонії. Окрім Брюхович таким чином ще виникли Білогороща, Бруховичі і Кульпарків, що вже давно злилися з міськими околицями Львова. Першими поселенцями Брюхович були втікачі від татарських набігів.
За інвентарем 1570 р. можна судити про характер Брюхович. В поселенні було 8 млинів, 10 ставків, фільварок та корчма. Великою подією у житті Львова було відкриття в 1600 р. однієї з перших на руських землях папірні у Брюховичах. Вона виготовляла папір чудової якості кількох сортів для потреб міста. Відмітною рисою цього паперу були водяні знаки у вигляді львівського герба.
За австрійських часів головним заняттям мешканців Брюхович було землеробство. Наприкінці ХІХ ст. починається новий етап розвитку села. Поблизу населеного пункту пролягла залізнична гілка Львів-Белз-Томашів, поруч було зведено лісопильний завод. Поява нових підприємств сприяла притоку нових жителів із довколишніх сіл.
Починаючи від перших років ХХ ст. Брюховичі починають розвиватися як санаторний центр. Вже в 1906 р. були відкриті перші купальні з мінеральними водами. Згодом було відкрито ще декілька подібних закладів. Зокрема, в 1936 р. перших пацієнтів прийняла школа санаторійного типу для дітей з послабленим імунітетом. В той час це була найпередовіша лікарня такого типу в Польші, обладнана найдосконалішим медичним і навчальним обладнанням.
Розвиток рекреаційного потенціалу Брюхович продовжувався і в радянські часи. В перше повоєнне десятиліття було збудовано великий профілакторій для працівників будівельної галузі. З 1946 по 1957 р. існував Брюховицький район. Після ліквідації району селище було передано в підпорядкування Львівської міськради. Міською владою за десятиліття напруженої роботи селище було перетворено на рекреаційно-санаторний осередок. Тут діяло 18 санаторіїв, профілакторіїв, баз відпочинку, дитячих таборів і тому подібних лікувально-оздоровчих закладів.
Сучасні Брюховичі – перспективне і впорядковане селище. Східна частина селища активно забудовується приватними садибами, в народі цей район носить неофіційну назву «Поле чудес». Брюховичі виявилися привабливими для релігійних організацій. Тут діє римо-католицька семінарія, яку відвідував під час свого візиту України Папа Іван Павло ІІ. Свій релігійний осідок у Брюховичах мають Свідки Єгови. Тут також діють монастирі василіянок, катехиток св. Анни та отців василіян. У Брюховичах працює Музей модерної скульптури Михайла Дзиндри, як відділ Львівської картинної галереї.
Найвидатніша уроджениця Брюхович – Марія-Любомира Кузьмич-Головінська. Вона – українська діаспорна письменниця. Марія-Любомира почала друкуватися ще проживаючи в Україні. Пізніше проживала в Австрії і США. М.-Л. Кузьмич-Головінська авторка низки книг, зокрема, автобіографічної оповіді «Портрет».
На околиці Брюхович збереглися залишки форту. Він був побудований на початку ХХ ст. і входив до числа з 11 оборонних фортів, що оточували Львів та був місцем запеклих боїв у 1918-1919 рр.