Сайт села Ощів

Ощів – село в Горохівському районі Волинської області. Назва села безпосередньо пов’язана з прізвищем колишніх власників – Ощівських.

Як поселення Ощів вперше згаданий під 1545 р. Вже в ХVІІ ст. в селі проживало 603 жителі, що, навіть, більше, ніж тепер (близько 400). Як на ті часи село було досить велике. Місцеві жителі займалися сільським господарством, в Ощеві було два млини.

Ощів одне з перших сіл на Волині, яке стало власністю російських зесмлевласників одразу ж після поділів Речі Посполитої. Володіли селом представники родини Сурмєнєвих, які постійно проживали в Санкт-Петербурзі і роками не навідувались до Ощева. В самому селі всім господарством завідував призначений управитель.

Впродовж декількох століть життя селянства Ощева було вкрай важким. Відносну свободу місцеві жителі отримали після 1862 р., коли вони були виведені з кріпацтва і отримали землю в користування, за що платили власнику відповідні кошти.

Під час Першої світової війни Ощів був розбомблений і пограбований. Жінок і дітей ще з початком війни було евакуйовано вглиб Російської Імперії. Все працездатне чоловіче населення села воювало на фронтах у складі російської армії.

За часів відновленої Польщі життя простого люду Ощева трохи покращилось. Люди змогли працювати на землі, орендна плата за яку і податки були помірні. На одній із околиць  Ощева виникла польська колонія осадників - колишніх військових, які були звільнені в запас. Українці спочатку неприязно поставились до нових сусідів та з часом побачили, що це такі ж, як і вони прості люди. З часом дехто з осадників зміг розбудувати своє господарство так, що наймав українців працювати на своїх полях. Інші ж не зумівши навчатися працювати на землі, здавали свої земельні наділи в оренду українцям.

Оскільки Ощів був досить чималим селом , то вже наприкінці ХІХ ст. тут було засновано церковно-парафіальну школу. Вона пережила Першу світову війну, хоча й зазнала значних руйнувань. В польський час школа перейшла під керівництво державної влади, всі предмети викладались на польській мові. Існуюче зараз в селі шкільне приміщення збудовано в 1978 р.

Окрасою села, його духовних центром і найдавнішою пам’яткою є Хрестовоздвиженський храм. Спочатку церква будувалась, як Богоявленська. На початку ХХ ст. Сурмєнєви все більше і більше почали цікавитися Ощевом, в тому числі почали дбати і про духовне життя місцевого населення. Дружина власника Владислава Сурмєнєва особисто контролювала хід будівництва храму, який було збудовано і освячено в 1912 р. Поруч із церквою пізніше вдячні мешканці поховали обох власників села. Ощівська церква лишалася діючою до середини минулого століття, впродовж декількох десятиліть в церковних стінах був склад отрутохімікатів. Відновлено ощівську святиню вже на зорі української Незалежності.

Найвідомішим уродженцем Ощева є український художник, майстер станкового живопису Леонід Литвин. В 1959 р. почав навчатися у Львівському училищі ім. Труша. Однак навчання Леоніду Єгоровичу довелося перервати через непрості умови життя. Потім були роки виснажливої праці на лісозаготівлях в Росії та служба в морфлоті Балтійського і Північного морів. Після здобуття мистецької освіти Леонід Литвин живе і працює в Луцьку. Його авторству належать десятки художніх розписів і мозаїк в установах м. Луцька.