Сайт міста Тлумач

Одне з найдавніших міст на Прикарпатті – Тлумач. Раніше населений пункт називався також Толмачь, Толмач, Толмачи та Товмач. Існує дві версії походження назви. За першою воно пішло від слова «тлумач», тобто перекладач. Можливо, тут проживали перекладачі, коли місто було торгівельним центром. Більшість дослідників не вважають її за переконливу. Більш достовірнішою видається друга версія. В слов’ян існувало чоловіче ім’я Толимир. Шляхом трансформацій воно могло прийти до такої форми. Магдебурське право Тлумач отримав в 1448 р.

Життя на території теперішнього містечка існувало ще в бронзову добу. Як місто воно, напевно, виникло за часів князювання Ярослава Осмомисла, як митний пункт на торгівельному шляху до Дністра. В літописах Тлумач під своєю назвою згадується з 1213 р.

За часів Речі Посполитої Тлумачем володіли представники різних магнатських родин, здебільшого польського походження. Саме тому тут досить рано виникає католицька парафія, як для Прикарпаття. Вона була заснована 1386 р. Тлумацький костел був досить заможним, володів численними землями, фільварком, ставом.

В XV-XVI ст. Тлумач перетворюється в ремісничий центр. Поруч з цим починає розвиватися торгівля, з 1511 р. місто отримує право на щорічний ярмарок та щотижневі торги. Цей ярмарок був дуже велелюдним, сюди приїжджали купці з усієї Речі Посполитої та з найближчих країн. Продавалась продукція, виготовлена місцевими ремісниками, худоба, зерно та інша сільсько-господарська продукція.

Попри досить непоганий розвиток самого міста, життя ремісників було не найкращим. Великі податки забирали майже всі прибутки. Саме тому виникали часті повстання міщан проти тутеніх магнатів. В 1648 р. жителі Тлумача і землероби навколишніх сіл сформували повстанчий загін. Керував повстанцями Ярема Попович. Загін нападав на маєтки в довколишніх селах та захопив у Тлумачі замок і костел. Кілька разів місто зазнавало жорстоких нападів татар.

Власники, які володіли Тлумачем в наступні століття докладали чимало зусиль до його розвитку. За Потоцьких тут існувало два великі фільварки, за Дзєдушицьких у місті був побудований цегельний завод, працювала цегельня, існували столярсько-механічні майстерні.  У 1886 р. була прокладена залізнична гілка Тлумач-Палагичі. Досить недалеко також проходила ширококолійна залізниція Гусятин-Станиславів. Наприкінці ХІХ ст. розвивається міська інфраструктура Тлумач, в центральній частині було прокладено водопровід та каналізацію.

Під час Першої світової війни місто  стало полем бою між російськими та австро-угорськими військами. Уціліли лише поодинокі будинки. Не менших руйнувань і жертв завдала і Друга світова війна. Тоді було зруйновано 600 житлових та промислових споруд, залізничну станцію, кількість жителів міста зменшилась вдвічі.

В радянський час Тлумач був типовим райцентром. Зараз в місті працює декілька підприємств, здебільшого харчової промисловості.

Дві світові війни  фактично зруйнували всі визначні споруди в Тлумачі, довершили справу вже радянські партійні діячі. В 1969 р. було зруйновано костел зведений ще в ХІХ ст., а на його місці побудовано кінотеатр «Ювілейний» Меценат Богдан Станіславський разом з однодумцями підняв питання щодо відбудови святині в первозданному вигляді.

В Тлумачі працюють: Музей етнографії та побуту, а також музейна кімната Марійки Підгірянки

Найвідоміший уродженець Тлумача - Тит Блонський. Він був дрсить відомий в ХІХ ст. серед москофільського середовища. Попри те що писав так званим «язичієм», його творча спадщина ще потребує відповідної належної оцінки та вивчення. Окрім літературних творів Тит Блонський також писав краєзнавчі розвідки та малював картини.

Понад 30 років у Тлумачі проживав Іван Макух. В 1907 р. він перебрався до міста, де відкрив адвокатську контору. Саме від Тлумацької округи був послом до Галицького сейму. Іван Макух був активним громадським діячем в Тлумачі. Саме з його ініціаиви було відновлено читальню та відкрито бурсу.