Сайт міста Тисмениця

карта Тисмениця
Область: Івано-Франківська область
Район: Івано-Франківський район
Місто: Тисмениця
Населення: 9720 осіб
Щільність населення: 255 осіб/кв. км.
Поштовий індекс: 77404
Телефонний код: +380 3436
Координати: 48°54'05″ пн. ш. 24°50'52″ сх. д.
Висота над рівнем моря: 251 м.
Площа: 38.16 кв. км.
Річка, озеро (море): р. Ворона
Рік заснування: 1143 р.

Міська рада

Адреса: вул. Галицька, 32
Телефон: 2-13-92
Факс: 21-1-26
Офіційний сайт: tsm.gov.ua
Тисмениця

Тисмениця – одне з літописних міст Прикарпаття. Назву місту дала річка. Дослідники пояснюють її утворенням від тюркського «тясмин» - камінь. Тобто річка мала усіяне камінням дно, за що й отримала свою назву. Магдебурзьке право Тисмениця має з 1448 р. В радянський час – селище міського типу.

На теренах теперішньої Тисмениці життя існувало ще в часи Трипільської цивілізації. Пізніші археологічні знахідки - римські монети І-IIІ ст. та рештки давньоруських городищ.

Перші письмові згадки про Тисменицю зафіксовані в Іпатіївському літописі під 1143 р. В часи Галицько-Волинської держави місто відігравало роль торгівельного пункту. На той час вже існував Львів і через Тисменицю від нього на Буковину і Волощину вів купецький шлях.

Дощенту Тисмениця була зруйнована 1513 р. Королівській владі довелося звільняти місто від сплати будь-яких мит. Невдовзі воно отримало так зване «право складу». За ним купці, що прямували через Тисменицю мали зупинятися в місті і протягом кількох днів торгувати. При чому за торгівлю вони сплачували по два гроші від воза. Крам заїжджих купців набували тисменицькі, але за гуртовими цінами. Це були ті позитивні економічні умови, які сприяли швидкому розвитку Тисмениці.

З XVII ст. у Тисмениці було зведено укріплений замок. Фортифікації мали квадратову форму з наріжними бастіонами. Певне уявлення про замок дає короткий опис у щоденнику Ульріха фон Вердума та мапа Боплана.

В часи Середньовіччя купецька справа перебувала головним чином в руках вірмен. Найбагатші зиски мали так звані «суконники», тобто торговці сукном. Поруч з торгівлею з тих часів розвитку набули деякі ремесла, зокрема кушнірство. І тут відбувся розподіл поміж ремісників. Бідніші займалися примітивною, кустарною обробкою шкіри і виготовляли дешеву юхту та сирицю. Багатші майстри виробляли дорогі види шкіри, зокрема, цінний сап’ян. Руське населення займалося головним чином землеробською працею. Більшість мали цілком достатні наділи, щоб прогодувати родину, зазвичай кожен двір володів 2-4-ма волами.

Свої позиції Тисмениця почала здавати з ХІХ ст., коли швидкими темпами почав розвиватися сусідній Станиславів. Великих втрат місто зазнавало від страшних епідемій, особливо холерних пошестей. Лише під кінець ХІХ ст. почався процес розвитку хутряного виробництва. Хоча спочатку це були дрібні або середні підприємства, але деякі з них виготовляли продукцію такої якості, що з нею виходили на європейські ринки. У 1891 р. ремісники об’єднали свої зусилля і створили фабрику, в 1910 р. для неї збудували сучасне на той час приміщення. З 1908 р. у Тисмениці почав працювати найбільший спиртовий завод Галичини.

Тисменецьке хутряне виробництво пережило успішно обидві війни, радянське усуспільнення та економічні негаразди 90-х рр. минулого століття. Зараз це провідна галузь економіки містечка.

Тисменицю вважають місцем народження Йова Княгиницького, Про його життя і діяльність збереглося вкрай мало відомостей. Достеменно відомо, що Преподобний викладав в Острозькій Академії та певний час перебував у Афоні. Після повернення заклав у Маняві неподалік Галича монастирський скит.

Ще один діяч національної культури Кость Горбаль народився 1836 р. Був літературним критиком, журналістом та редактором українських часописів «Нива» і «Русь».

Першим вікарієм конвенту домініканців у Тисмениці був Шимон Окольський. Тут він написав свою працю «Russia florida etc.» - розвідку з історії чернечого ордену домініканців на руських теренах.

Найдавніша архітектурна перлина Тисмениці – церква Різдва Пресвятої Богородиці. Її побудова датується 1732 р. Храм зведено з досить грубих дубових брусів. В середині церкви вишуканий іконостас, що складається з чотирьох рядів ікон народних майстрів.

В 1992 р. у місті активістом Степаном Гаврилюком було створено народний музей. Після його смерті в 2003 р. музею було присвоєно ім’я засновника. Основна експозиція розміщена в двох залах. Перший з них знайомить із історією Тисмениці від сивої давнини до наших днів, у другому представлено експонати, що мають відношення до хутряного промислу. У третій залі відбуваються змінні виставки.

Історія активності
Олег
Реєстрація
Опубліковано 2 місяці тому
Христина
Опубліковано 3 місяці тому
 
Христина
Опубліковано 3 місяці тому
подобається
Mozartaelita
Реєстрація
Опубліковано 4 місяці тому
Василь
Реєстрація
Опубліковано 5 місяців тому
Тисмениця
Опубліковано 5 місяців тому
відвідував(-ла)
Вася
Реєстрація
Опубліковано 6 місяців тому
Bogdanslyvinskyy
Реєстрація
Опубліковано 8 місяців тому
Іван
Реєстрація
Опубліковано 9 місяців тому
Соломія
Реєстрація
Опубліковано 9 місяців тому
Dubikhristina
Реєстрація
Опубліковано 10 місяців тому
Христина
Опубліковано 11 місяців тому
подобається
Мар'яна
Реєстрація
Опубліковано 12 місяців тому
Христина
Опубліковано 1 рік тому
 
Христина
Опубліковано 1 рік тому
подобається
bnBndml2Z2wucHZnbD05ODRfIyRfU0VHSCskJCRhMTZkMzJlYmY4NWQ4MDdlOTZjZjE5ZjJiNzdkMWI3MA==
більше ▼
Копання, чистка, поглиблення криниць. Поглиблення і ремонт брукованих криниць.
8872468790
відповісти (0)