Сайт селища Ланчин

Ланчин – одне з найстаріших поселень Прикарпаття.  Найчастіше назву містечка пояснюють словом «лан». Довкола селища справді є чималі степи і поля. На думку Степана Пуцшика назва Ланчина пов’язана з Ланкою (Ілоною) – дочкою короля Угорщини Бели та дружиною князя Галичини Михайла Володимировича. Не слід відкидати також того, що назва селища могла утворитись від польського слова «łączyć» - «з’єднувати».  Статус с.м.т. Ланчину надано в 1940 р.

Ланчин і довколишні села були заселені людьми віддавна. Для проживанння людини це були ідеальні місця: в лісах водилася дичина, були ягоди, деревина, в річці Прут – риба, довкола були придатні для обробітку землі, також з скель можна було виготовити необхідні знаряддя праці.

Під теперішньою назвою Ланчин згадується під 1241 р. в Галицько-Волинському літописі. З давнини містечко розвивалося, як один з центрів солеваріння на Прикарпатті. Ланчин забезпечував не лише власні потреби в солі, але й усіх навколишніх міст і сіл з Коломиєю включно. Солеварне ремесло успішно процвітало до першої половини ХІХ ст., допоки Австро-Угорська держа на цей промисел не наклала свою монополію. Тоді більшість жуп закрилося, одна із солеварень Ланчина працювала ще майже 100 років та закрилася вже після встановлення радянської влади на тодішній Станиславщині.

Ланчин, як і всі поселення краю потерпав від нападів татарських орд. В історичних хроніках є згадки про те, що містечко було неодноразово спалене, а його населення погнано в яссир.

За польських Ланчин був центром ґміни.  Зараз в Ланчині проживає трохи менше 8000 жителів.

Існуючвий в Ланчині храм Чуда Архістратига Михаїла в Хонах був побудований коштами парафіян в 1916-1926 рр. на місці  згорілої церкви. Святиня побудова в традиційному для Прикарпаття стилі.

В Ланчині народився Юрко Шкрумеляк – відомий український дитячий письменник. Друкуватися почав у 20-літньому віці, автор понад 30 книг для дітей.  Юрій Шкрумелякк воював в лавах УСС, в радянський час засуджений та відбував покарання в таборах.

Ланчин  був багатонаціональним селищем. Окрім українців тут також жили поляки, євреї, німці.  В польській родині народився Станіслав Кришталовський. Мистецьку освіту до початку Другої світової війни здобував у Львові, а після війни – в Будапешті та Кракові. Станіслав Кришталовський малював головним чином пейзажі, в його творчому доробку багато картин із зображенням краєвидів околиць Закопано, Татр, цикл картин з природою Албанії.