Сайт села Мостище

Село Мостище в Калуському районі за свою історію декілька разів змінювало назву. Під 1551 р. воно зафіксоване як Довге. В наступних документах його записують як «Довге або Мостища». Також його називали Замостя та Мостиська, обидві назви утворилися під впливом польської мови. В 1946 р. назву села було приведено до тодішніх норм української літературної мови. Назва населеного пункту пов’язана з розташуванням села поблизу моста через річку Кропивник.

Давнє село Довге розміщувалось дещо західніше теперішнього Мостища. На городах місцевих жителів до цих пір виорюються уламки різноманітних предметів. Багато є  решток обгорілої деревини. Цю місцевість називають Погорище. Очевидно, що Довге було знищене у вирі пожежі. Люди переселилися на місце поруч і заклали нове село.

Село відоме як місце знахідки цікавого зразка української художньої літератури початку XVII ст. – рукописної драми «Слово про збурення пекла». До наукового обігу драму ввів Іван Франко. Твір має оригінальний сюжет та має цікаве втілення світоглядних суперечностей культури доби українського бароко. На думку дослідників текст міг кілька разів переписуватися, доповнюватися та змінюватися різними авторами. Дискусіним є місце походження пам’ятки, деякі літературознавці вважають, що вона була написана в Галичині, а інші схиляються до думки, що на Київщині.

Мостище в ХІХ – на початку ХХ ст.  було типовим галицьким селом. Переважали українці, було декілька єврейських та польських родин. В селі існували церква та школа.

Мостище розташоване неподалік від Калуша. До 1972 р. воно підпорядковувалось Калуській міськраді. Зараз більшість жителів працездатного віку працює на підприємствах Калуша. В селі діє Народний дім, при ньому існують бібліотека та музей, працюють гуртки, колективи «Мальва» та «Калинонька».

Найстаріша архітектурна пам’ятка Мостища – дерев’яна церква святого Миколая. Її було побудовано в 1871 р. На думку дослідників архітектура і внутрішні розписи храму не є типовими для бойківського типу. Ймовірно в будівництві церкви брали участь майстри з Почаївської Лаври. Храм має 3 бані, бічний престол добудовано в 1925 р. і він вдало вписався в загальний образ церкви, оскільки при його спорудженні було дотримано візантійські традиції сакрального будівництва.

В центрі села було споруджено пам’ятник Т. Г. Шевченку з нагоди 445-ї річниці першої письмової згадки про село. На пам’ятник кошти збирала громада, а найбільше до цієї справи долучився краєзнавець і митець Михайло Тимчишин.

Село Мостище – місце народження Миколи Климишина. Під час навчання в Краківському університеті проходив по так званому Варшавському процесі за замах на Броніслава Пєрацького та був засуджений на довічне ув’язнення. В 1930-1940-х рр. був активним членом ОУН. З 1945 р. Микола Климишин працював в Німеччині, а в 1949 р. емігрував в США. На еміграції займався питаннями літературознавства, в Українському вільному університеті за творчістю Богдана Лепкого захистив докторську дисертацію.