Сайт города Перемышляны

Перемишляни – місто і районний центр при автошляху зі Львова до Івано-Франківська. Перша згадка в письмових джерелах про містечко датується 1437 р., магдебурзьке право було надано в 1623 р. Є декілька думок щодо назви поселення. За першою з них назва має давньослов’янське походження і виникла аналогічно назвам Перемишль та Перемиль. Найбільш вірогідніша друга версія: місто заснували українські переселенці з Перемишля, гнані польським релігійним гнітом. Водночас третю версію пропонують поляки, виходячи із свого національного бачення. На польській мові назва міста звучить буквально як «слава промислу».

Відлік історії Перемишлян розпочинається ще задовго до першої згадки про містечко. Результати археологічних розкопок дали можливість встановити, що перші люди тут проживали ще в ІІ тисячолітті нашої ери. Це були землероби і скотарі трипільської культури.

Протягом XVI-XVII ст. Перемишляни були звичайним селом і нічим не вирізнялися особливим поміж інших подібних. Надання поселенню статусу міста в 1623 р. сприяє притоку сюди ремісників (кушнірів, ткачів і ковалів) і торговців. В цей час містечком володів польський шляхтич Анджей Жечицький.

Важливі і цікаві нотатки про Перемишляни лишив мандрівник Ульріх фон Вердум у своєму знаменитому щоденнику. Місто тоді мало хорошу фортифікаційну систему, що складалася з ровів і валів. В середині міських мурів окрім житлових будинків були дві церкви, костел та монастир.

Кілька спустошливих набігів татар перетворюють місто в руїну. У 1675 р. на 4 роки уряд звільнив Перемишляни від сплати податків. Наново Магдебурзьке право було підтверджене для містечка в 1728 р. Новий привілей значно розширював можливості жителів, купці отримали можливості торгівлі будь-яким крамом, а містяни виготовлення для особистого вжитку пива і горілки.

За часів Австро-Угорської імперії Перемишляни були невеликим (в 5000 жителів) містечком. П. Любинецький у 1858 р. відкрив тут школу пасічників. Це був єдиний заклад не лише в Галичині, але й в Польщі, де професійно навчали фахові бджоляра. Трохи пожвавило життя містечка перетворення його в 1860 р. на повітовий центр. Зростання економіки міста, розвиток лісової промисловості і торгівлі відбувся аж на початку ХХ ст., коли через Перемишляни було прокладено залізничну колію.

Великих збитків Перемишлянам завдали дві світові війни. У єврейському гетто було знищено понад 2000 євреїв з містечка і околиць. В радянський час і дотепер являється районним центром.

З Перемишлянами пов’язане життя Омеляна Ковача – блаженного, священника греко-католицької церкви. Приїхавши сюди у 1922 р. отець Омелян застав сумну картину – багато українців окатоличилися. Священник проводив велику роботу з навернення українців до рідної греко-католицької церкви, опікувався місцевим «Пластом» і іншими організаціями. Під час німецької окупації Омелян Ковач рятував євреїв, видаючи їм фальшиві метрики. Він не побоявся написати самому Гітлеру і засудити його дії. За це Омеляна Ковача було ув’язнено, а пізніше спалено у крематорії сумнозвісного Майданека. 11 травня 2012 р. в Перемишлянах було урочисто відкрито пам’ятник цій видатній людині.

В Перемишлянах мало збереглося давніх пам’яток. Найдавніша архітектурна споруда містечка – костел. Ще 1645 р. коштом Ельжбети Потоцької був закладений кляштор і костел отців домініканців. Унікальність цієї споруди в тому, що костел належить до оборонної сакральної архітектури. Після того, як в 1705 р. було знищено парафіяльний костел, тоді святиня домініканців почала виконувати роль головного римо-католицького храму містечка. В радянський час споруда використовувалася не за призначенням. Відродження святині розпочалося з 1996 р.