Тіхоміров Іван Михайлович

Згадка про Терни, із ХІХ сторіччя, знайшлася у мемуарах одного із подорожуючих священників. під назвою " Хроніка мого життя. Автобіографічні записки високопреосвященного Сави, архієпископа Тверського та Кашинського. Том 5. 1874-1879 р. р. ". Та подорож відбувалась у 1875 - му році, а у Терах він був у червні місяці.. Перед цим архієпископ відвідав Вільшану - ( стор. 145).

"9 числа, о 10 -й год. ранку, залишив Вільшану і на шляху в слободу Терни оглянув церкву в Нижній Верхосулці (Зеленківці також). Церква дерев'яна; в алтарі, на горішньому місці ікона Божої Матері з латинським написом: "Passaviensis". На чотирьох місцевих іконах в іконостасі срібні ризи - старанне приношення місцевого священника І. Полницького. Слобода Терни - місцевість історична. Тут в 1709 р. Петро І, повертаючись зі знаменитої Полтавської битви, дякував Богу за подаровану йому перемогу та, в пам'ять свого перебування, заклав, замість ветхої, нову, дерев'яну трьохпрестольну​церкву в честь Покрови Пресвятої Богородиці. На даний час, в слободі Терни, при народонаселенні близько 10 000 душ чоловічої та жіночої статі, дві приходських церкви, Миколаївська та Покровська і третя безприходна - при будинку поміщика, Князя Бориса Сергійовича Щербатова. ( на фото). Обидві приходські церкви кам'яні, просторі та благоліпні.! Поміщик - Князь Б. С. Щербатов - Харківський Губернський Предводитель Дворянства. Почувши про мою подорож по Лебединському повіті, він на тиждень відклав свою поїздку за кордон, і, коли я приїхав в слободу Терни, переконливо прохав мене дупинитись в його будинку і на другий день відслужити літургію у його домовій церкві. Старанне бажання благочестивого князя, розуміється, було мною виконане, тим більше, що в його маєтку близько 20 років не було Архієрейського відвідування. - Отже, о 7-й годині вечора розпочалось всеношне богослужіння, на якому я одягався на величання, а наступного дня, 10-го числа, скоєна була мною соборна літургія, з додатком на суто ектенії прохання із молебна на шлях простуючих про благополучну подорож хворого князя, для лікування, за кордон. Садиба Князя Щербатова ( на фото) розміщена на узвишеній місцевості, над рікою Терн ( назва від тернового куща, з-під якого вона витікає). Обширний кам'яний будинок оточений зі всіх сторін парком з теплицями та оранжереями. Пречудова садиба ця належала колись графу Симону Гендрикову, чоловікові молодшої сестри Імператриці Катирини І Анни Олексіївни Скавронської. Після обіду в домі гостинного Князя відправився я далі і до вечора того ж жня прибув у заштатне місто Білопілля та, після зустрічі в колишнім соборі, зупинився у будинку купця І Ст. Болаценкова."