Молчанов Василь Михайлович

Молчанов (за іншими даними Мовчан) Василь Михайлович народився 12 січня 1909 року в с. Гринівка Тернівської волості, Лебединського повіту, Харківської губернії (нині це село Володимирівка Недригайлівського району, Сумської області), в сім`ї селянина.

Хлопчина рано залишився сиротою: батько загинув у громадянську війну, а в 1922 році померла і мати. З тринадцяти літ працював підпаском, виконував по наймах іншу роботу.
В 1927 році юнак переїжджає до міста Краматорськ, Донецької області. Працювати пішов різноробочим будівельної контори тресту «Індустрія», а з 1930 року працював на цементному заводі. Закінчив Краматорський машинобудівний технікум, очолював заводський профспілковий комітет. В 1932 році закінчив Київське танкоартилерійське училище, проходить службу в Червоній Армії, в складі якої в 1939 році заходить на територію Західної України і Західної Білорусії. Учасник радянсько-фінської війни 1939-1940 років. З березня 1940 року Василь Михайлович працює заступником начальника Краматорського міського відділу міліції з по¬літичної частини.
На фронтах Великої Вітчизняної війни з вересня 1941 року. Воював на Калінінському Західному, Центральному і 1 Українському фронтах.
22 вересня 1943 року командир винищувально-протитанкової батареї 51 гвардійської танкової бригади (6 гвардійський танковий корпус, 3 гвардійська танкова армія, Воронезький фронт) гвардії капітан Василь Молчанов разом з групою бійців одним із перших переправив через Дніпро свою батарею в районі села Григорівка Канівського району Черкаської області. Незважаючи на небезпеку, під суцільним вогнем противника воїни зуміли закріпитися на правому березі річки, викотили батарею на висоту, і, не втрачаючи часу, відкрили вогонь по ворогу. Бій цей був не на життя, а на смерть. В цьому бою батарея гвардії капітана Молчанова вивела з ладу два танки, одну самохідну установку, знищила близько 60 солдатів і офіцерів противника. Плацдарм був утриманий, а командир обслуги батареї отримав тяжке поранення. В госпіталі Василя Молчанова відвідав генерал армії П. С. Рибалко і особисто привітав з присвоєнням йому звання Героя Радянського Союзу. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 листопада 1943 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті і проявлені при цьому мужність і героїзм, гвардії капітану Василю Михайловичу Молчанову присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№2089).
За роки війни В. М. Молчанов п`ять разів отримував поранення, але кожен раз повертався в діючу армію. Звільняв Польщу, Чехословаччину, брав участь у взятті Берліна. Він учасник історичного Параду Перемоги 24 червня 1945 року в Москві.
В 1947 році гвардії капітан В. М. Молчанов виходить в запас і повертається до Краматорська. Деякий час працював в міськкомі партії, пізніше очолив первинну партійну організацію цементного заводу. Був директором заводу «Грануліт». З 1969 року – персональний пенсіонер союзного значення. Помер 28 грудня 1989 року. Похований на міському кладовищі в Краматорську.
Василь Михайлович Молчанов був нагороджений також Орденом Леніна, Бойового Червоного Прапора, Олександра Невського, двома орденами Вітчизняної війни 1 ст., орденом Червоної Зірки, Чехословацьким орденом Бойового Чехословацького хреста, польським орденом «Визволення», медалями.
В 2004 році у сквері Слави і Скорботи смт Недригайлів на Алеї Героїв встановлено пам`ятну дошку В. М. Молчанову.