Скавронська Христина Самуїлівна

Пошуки коренів Катерини I в Прибалтиці, проведені після смерті Петра I, показали, що у Катерини були дві сестри - Ганна і Христина, і два брати - Карл і Фрідріх, сім'ї яких Катерина в 1726 році перевезла в Петербург (Карл Скавронский переїхав ще раніше). Керуючого пошуками, Рєпнін пропонував відправити їх «кудись в інше місце» , «щоб від них великих врак не було» . Карлу і Фрідріху Катерина привласнила у січні 1727 р. графське звання, не називаючи їх своїми братами. У заповіті Катерини I Скавронські невизначено названі «ближніми сродственниками ея власного прізвища» .
При Єлизаветі Петрівні, дочки Катерини, відразу після її сходження на престол (1741), в графське звання були зведені також діти Христини (Гендрикови) і діти Анни (Ефимовські). Надалі офіційною версією стало те, що Ганна, Христина, Карл і Фрідріх - рідні брати і сестри Катерини, діти Самуїла Скавронського.
Однак з кінця XIX століття ряд істориків таку спорідненість ставить під сумнів. Вказується на той факт, що Петро I називав Катерину не Скавронською, а Веселевською, а в 1710 р. після взяття Риги в листі тому ж Рєпніну називав зовсім інші імена «сродственников Катерини моєї» - «Яган-Ионус Василевський, Ганна-Доротея, також їх діти» . Тому пропонувалися інші версії походження Катерини, наприклад, згідно з яким вона двоюрідна, а не рідна сестра виникших в 1726 році Скавронских.