Іллінська церква

Спершу Іллінська церква виконувала функції хрещальні і була тридільною, однобанною, мініатюрних розмірів. Літописні джерела не згадують часу зведення церкви, а тому серед дослідників не має єдиної точки зору на час її заснування. Критерієм датування пам’ятки є аналіз її архітектури, будівельної техніки і матеріалу. І все ж більшість дослідників відносять будівництво Іллінської церкви до кінця ХІ ст.

Сучасний вигляд Іллінської церкви – результат перебудов ХVІІ – ХVІІІ ст. ст. Під час монголо-татарської навали (1239 р.) церква зазнала руйнувань. В кінці ХVІ ст. стіни були увінчані карнизом. Над апсидою і бабинцем спорудили невеликі бані і церква перетворилася на трибанну. Суттєвих перебудов пам’ятка зазнала і в середині ХVІІ ст.: замість розібраного притвору зведено великій гранчастий об’єм, що значно збільшило площу храму. Збудовано багатоярусний верх над центральною банею. Розібрано баню над старим бабинцем і зведено нову над прибудовою. І в результаті цих перебудов пам’ятка набула рис стилю українського бароко. Зовні і в середині храм побілено.

Стародавній декор інтер’єру церкви був втрачений. Не збереглася а ні фреска, а ні підлога з полив’яних керамічних плиток. Зберігся лише іконостас 1774 року в стилі рококо, в якому інтерпретовано коринфський ордер.

Реставрована Іллінська церква за проектом архитектора М.М. Говденко в 70-ті роки ХХ ст. На сьогоднішній день Іллінська церква є єдиною уцілілою спорудою такого типу в архітектурі Київської Русі. Вона започаткувала розвиток тридільного типу храму в українській мурованій архітектурі ХІІІ – ХVІІІ ст.

На північний захід від Іллінської церкви в 1908 – 1910 рр. спорудили триярусну дзвіницю.

З 1967 р. Іллінська церква входить до складу Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» і є його музеєм.