Єзуїтський костел св. Ігнатія Лойоли

Римо-католицький костел Ігнатія Лойоли відрізняється від інших релігійних споруд міста в архітектурному плані. Історія виникнення цієї споруди почалася з того, що в 1887 році заможна верхівка парафіяльного костелу Діви Марії, польська громада міста, звернулись до керівництва ордену “Товариства Ісуса” з листом, в якому запрошували до себе отців-єзуїтів і дозволяли їм збудувати в місті костел. Угода про це була підписана в 1895 році. Будівництво проводилось за проектом і під безпосереднім керівництвом інженера Н. Кжичковського. Кошторис проекту склав 50 тисяч золотих ринських. Багато коштів на будівництво костелу поступило від заможних католицьких родин Коломиї. З 1 жовтня 1897 року будівництво було завершено. Майже відразу після відкриття костел стали називати “панським”. Це вказувало на те, що більшість приходу складали заможні родини. Отці-єзуїти привезли з собою велику збірку церковних та світських книг на різних мовах. Частина цих книг збереглася і тепер знаходиться в фондах коломийського музею. Місіонерська діяльність єзуїтів в Коломиї не обмежувалась просвітительством. Вони займалися благочинністю, працювали в лікарнях, виправних закладах. В цілях підвищення рівня освіти та поширення католицької віри серед коломиянок в 1899 році була збудована окрема будівля монастиря та спеціальної школи сестер-урсулянок. Крім навчання та релігії сестри-урсулянки займались садівництвом та городництвом. Тепер в цьому приміщенні знаходиться Коломийська гімназія ім. М. Грушевського, а сад, закладений сестрами-урсулянками і досі дарує свої плоди учням гімназії.

Після другої світової війни єзуїтський костел Ігнатія Лойоли закрили. В часи радянської влади він тривалий час використовувався, як склад меблевого магазину. Лише в 1990 році костел повернули римо-католицькій громаді міста. В головному вівтарі була встановлена освячена копія образу Пресвятої Діви Марії. (Оригінал був вивезений в 1939 році з парафіяльного костелу до Польщі, де зараз і перебуває). В храмі були проведені реставраційні роботи, стіни костелу прикрасили горельєфи сцен з життя Ісуса Христа. Гордістю храму став дзвін, який прибув з Нью-Йорка в 1995 році, був освячений владикою Маркіяном Трофім’яком, і встановлений у вежі костелу.