Чернігівський обласний академічний український музично-драматичний театр імені Т. Г. Шевченка

У травні 1926 року у м. Єлисаветграді (нині М.Кіровоград) на базі драматичного гуртка машинобудівного заводу "Червона зірка" було засновано робітничо-селянський пересувний драматичний театр ім.Т.Г.Шевченка. Біля його витоків на той час стояли відомі професійні актори Андрій Андрієнко, Галина Ольшевська, Василь Хмурий, Ольга Долинська, Леонід Задніпровський, Олена Оліна, Федір Костенко та інші.

Робсільтеатр очолював відомий на той час режисер і актор Леонід Предславич. Першу виставу, а це була "Наталка Полтавка" Івана Котляревського, глядачі переглянули у травні цього ж року. Уже протягом першого року на виставах побувало понад 55 тисяч глядачів. Актори побували у 45 населених пунктах, в яких показали 196 вистав.

У 1933 році, повернувшись з Казахстану, де актори брали участь у двомісячнику української культури, пересувний театр, згідно з наказом Наркомосу УРСР у повному складі відбув до Чернігова. Тут він мав обслуговувати трудящих новоутвореної Чернігівської області.

Уже через рік пересувний театр отримує статус обласного державного українського музично-драматичного театру ім.Т.Г.Шевченка. Головним режисером було призначено Григорія Воловика. На цій посаді він працював до початку Великої Вітчизняної війни. На сцені виступали досить популярні серед чернігівських глядачів актори: Олександра Дудківська, Володимир Волгрик, Віра Майська, Петро Січовий, Олександр Бірев, Надія Зарницька, Володимир Коновалов, Марія Наговська, Іван Лиховид та інші. Музичну частину забезпечував відомий композитор і диригент, заслужений діяч мистецтв УРСР Матвій Васильєв.

На чернігівській сцені йшли вистави Марка Кропивницького, Івана Карпенка-Карого, Олександра Островського, Миколи Гоголя, Фрідріха Шіллера, Вільяма Шекспіра, а також сучасних радянських митців, наших земляків - Олександра Довженка, Михайла Коцюбинського, Івана Кочерги.

Чернігівський театр вважався одним з найкращих в Україні. На превеликий жаль, мирну, творчу працю театралів перервала Велика Вітчизняна війна. На основі творчого колективу були сформовані три концертні бригади, які одразу ж відбули на фронт.
Як тільки війська визволили Чернігів від німецько-фашистських загарбників, облмуздрамтеатр відразу ж відновив свою роботу. Актори розпочали свою творчу діяльність у непристосованому приміщенні на 300 місць. Художнє керівництво театру очолив режисер Дмитро Котевич, якому згодом було присвоєно звання заслуженого артиста України. На театральній сцені виступали знані чернігівцями актори - Марія Бебешко, Микола Розцвіталов, Петро Губарев, Володимир Ігнатенко. Згодом їм було присвоєно почесні звання заслужених артистів УРСР.

А тим часом, неподалік П'ятницької церкви, фасадом на Красну площу здіймалося нове білосніжне приміщення облмуздрамтеатру ім. Т.Г. Шевченка. До його спорудження багато зусиль, хисту, виконавчої майстерності докладали муляри Петро Чистяков і Агафон Кравцов, штукатури Іван Мороз і Григорій Куц, столяри Яким Пінчук і Микола Сисенко, теслі Володимир Синток і Микола Стародуб, бригада малярів, яку очолював Петро Баранов. Особливої краси храму Мельпомени надавав мармурник Борис Харченко.

І ось 5 листопада 1959 року в урочистій обстановці нове приміщення обласного музично-драматичного театру ім.Т.Г.Шевченка було відкрито. Красивий палац приємно радував і чернігівців, і гостей міста. Головний його фасад, що виходив на площу, увінчував восьмиколонний портик з трикутним фронтоном, прикрашений горельєфами Тараса Шевченка і героїв його творів.

До послуг любителів прекрасного були просторі фойє, зал на 800 місць. Уже цього дня виставою Юрія Дольд-Михайлика "Щорс" розпочався новий театральний сезон. У творчий колектив театру вливається новий свіжий струмінь: народний артист УРСР Борис Лучицький, заслужені артисти УРСР Анжеліка Лучицька, Володимир Тось (директор театру), Нонна Рудницька, артисти Анатолій Гурський, Алла Абелєва, Володимир Курилов, Віктор Мірошниченко, Петро та Емма Мороз, Анатолій Філіппов, Іван Тарасов. їхній талант свого часу щедро відзначено - всі вони отримали звання заслужених артистів України, а також артисти Клавдія Муціянова, Валентина Усова, Тамара Рубан, Марія Мельник, Микола Уманець, Віталій Рудницький, Георгій Макаренко, Анатолій Яценко.

Йшли роки. На зміну приходили все нові і нові актори – Віра Соломко, Олена Латиш, Олександр Ґонтар, Валентин Сременко, Анатолій Ковальський, Вадим Васильєв, Ольга Зеленська. У 1962 році до театру прийшов режисер Леонід Отрюх (нині - заслужений артист України), потім режисер Юрій Табурянський. У 1965 році головним режисером театру було призначено Віталія Рудницького, який згодом став заслуженим артистом УРСР.

Значний вклад у розвиток Чернігівського театру внесла Олена Латиш, яка з рядової актриси виросла до директора театру. На превеликий жаль, не всім мріям і починанням судилося здійснитися - вона передчасно пішла з життя. Це з її ініціативи у 1990 році народився фестиваль "Слов'янські театральні зустрічі".

Під час гастролей дороги шевченківців пролягали до багатьох міст і сіл не лише Чернігівщини, а й України, Росії, Білорусі, країн Прибалтики і Кавказу.

Сьогодні на побачення з вибагливим чернігівським глядачем поряд з відомими і уславленими акторами виходять і молоді. Це народні артисти України Вадим Васильєв, Алла Абелєва, заслужені артисти України АнтонінаБаглій, Віталій Таганов, Петро Мороз, Сергій Гончар, Ірина Одинцова, Валентин Судак, провідні артисти театру Валентин Яременко, Анатолій Ковальський, Любов Колесникова, Олена Бондаренко, Нателла Абелєва-Таганова, Валентина Гаркуша, Олександр Куковєров, Тетяна Шумейко, артисти-вокалісти Альберт Лукашов, Ольга Турок. С