Національний музей Тараса Шевченка

Шевченко Тарас Григорович - український поет, письменник, художник, графік, громадський діяч

В Києві, за адресою бульвар Тараса Шевченка, 12, знаходиться Національний музей повністю присвячений творчості і життєвому шляху певно найвідомішого українського митця, Тараса Григоровича Шевченка. Він був заснований невдовзі після Другої Світової війни, 24 квітня 1949 року, але історія його починається значно раніше, після смерті цієї непересічної особистості у 1861 році.

Поет, художник, прозаїк, помер у Петербурзі, у крихітній майстерні, яка слугувала йому одночасно і прихистком. Єдиним можливим спадкоємцем виявився відомий маляр Григорій Миколайович Честахівський, який склав детальний опис всіх речей, що були у помешканні, включаючи мистецькі твори, робоче приладдя та особисті речі. Між іншим, саме завдяки Честахівському, Шевченка поховали на Чернечій горі поблизу Канева, а не у Києві і не в Качанівці, як наполягали інші зацікавлені сторони.

Тривалий час весь крам зберігався вдома у Григорія Миколайовича, але його не полишала мрія, що спадщина Кобзаря має бути доступна великому загалу. Тому у 1888 році він передає все, згідно списку відомому колекціонеру Василю Васильовичу Тарновському-молодшому, додавши до опису супровідний лист про те, що колекція мусить бути передана до національного музею. В. В. Тарновський, у свою чергу, не тільки поповнював її новими надбаннями, але й справді намагався передати всі речі до Києва, та тут йому на перепоні стала неврахована обставина: жоден з членів міської Думи не бажав забруднитися в бунтарській славі Тараса Шевченка. Тому, зрештою, у 1903 році колекція опинилась у зібранні Чернігівського земства, а після революції, у 1920-х роках – у фондах новоствореного Чернігівського історичного музею.

Тим часом, ставлення до неоднозначної фігури Тараса Григоровича змінилося з незручного на піднесене: у 1926 році створюється Інститут літератури, якому дають шевченківське ім’я і саме сюди, згідно окремого урядового розпорядження з усієї країни збирають речі, пов’язані з Кобзарем. Звичайно, під час перенесення столиці УРСР, Інститут літератури, разом зі своєю величезною колекцією переїздить до Харкова, а в процесі від нього виокремлюється окрема художня частина, яка у 1933 році отримує самостійну назву «Галерея картин Шевченка». На 125-річчя Тараса Шевченка, більша частина Галереї повертається до Києва, на грандіозну виставку з нагоди ювілею. Ця виставка тривала протягом 1,5 року – до 1940 і завершилась постановою про створення Центрального державного музею Т. Г. Шевченка, який планувалося розташувати у Маріїнському палаці.

Цим планам завадила війна. До ідеї створення єдиного літературно-художнього музею повернулися тільки 1948 року – цьому немало посприяв тодішній міністр освіти, Павло Григорович Тичина та Микола Платонович Бажан, заступник голови українського уряду.

Як місце розташування експозиції і фондів обрали будівлю, яка раніше належала родині Терещенків. Вони придбали її у 1975 році і перебудували в стилі Ренесанс, що, безумовно, поліпшило її зовнішній вигляд і зробило з неї справжню прикрасу тогочасного Києва.

Експозиція першої виставки у новому просторому приміщенні вражала своєю наповненістю: у музейників на той час зібралося близько 4 тисяч експонатів з Києва, Чернігова, Дніпропетровська, Москви та Петербургу. Працівники сумлінно працювали над створенням виставки цілий рік і потім вона існувала аж до 1982 року у незмінному стані.

1982 року музей закрили на ремонт і довгих сім років його фонди перебували на території Києва-Печерської Лаври. Будівлю було реставровано у стилі будинку Терещенків, тому, на жаль, інтер’єр колишнього музею ми можемо бачити тільки на фотографіях.

Зате 1989 року світ побачила нова експозиція, автором якої являється Анатолій Васильович Гайдамака, Заслужений діяч мистецтв України, який приніс нову концепцію у логіку виставкових залів. Вона полягає у висвітленні долі Кобзаря українського народу в контексті історичних реалій, які супроводжували його життя.

2001 року музею було присвоєно звання національного.

Національний музей Тараса Шевченка є неодмінним для перегляду. Однак, зважайте на те, що він величезний: просто огляд експозиції, без акцентування на деталях займе у вас не менше 1,5 годин. Але цей час точно не буде витрачений даремно.

Музей працює щоденно, крім понеділка, з 10:00 до 18:00, останній четвер місяця - вхід безкоштовний.