Європейські правила пробації

Говорити про пробацію та про створення відповідної служби в Україні сьогодні стало надзвичайно модним. Круглі столи, науково-практичні конференції, наукові видання, законопроектна робота – усе це присвячено створенню в Україні цього кримінально-правового інституту та відповідної структури.

Дійсно, подальші перспективи реформування вітчизняної системи кримінальної юстиції без такого загальновизнаного елементу, як служба пробації, виявляються щонайменше дискусійними. Проте варто наголосити на такому.

З одного боку, не можна не визнати, що служба пробації як організаційна структура з відповідними функціями є невід’ємним елементом будь-якої сучасної національної системи кримінальної юстиції. Це – вимога часу. За останні 15 років практика пробаційної діяльності в європейських країнах зазнала значних змін, і країни, які не мали системи пробації, почали активно створювати відповідні служби (Румунія, Болгарія, Молдова, Словаччина, Чехія та ін.). Інші країни, історія пробації яких налічує багато десятиліть (якщо не сказати більшого), почали активно змінювати принципи діяльності своїх служб пробації (Англія та Уельс, Австрія, Північна Ірландія, Фінляндія, Нідерланди, Республіка Ірландія, Бельгія), що також багато в чому було пов’язано із кризою «реабілітаційного ідеалу».

Як слушно зазначають англійські вчені П. Рейнер та Г. Робінсон, «ми можемо спостерігати могутній рух у напрямі до інтернаціоналізації пробації через заснування служб пробації чи еквівалентних структур у країнах, де вони розглядаються як нова тенденція. Ця тенденція частково пояснюється розширенням Європейського Союзу. На додаток, Рада Європи здійснила велику роботу щодо висвітлення переваг менш пунітивних пенальних політик, які базуються на пріоритетності захисту прав людини» .

Проте, на нашу думку, є один принциповий момент. Говорячи про Україну, слід наголосити, що пробацію не варто розглядати як приклад «зарубіжного досвіду», який необхідно обов’язково запровадити до вітчизняної системи кримінальної юстиції лише тому, що більшість європейських (і не тільки) країн запровадили її.