Село Тайниця, Київщина – без роботи, але з інтернетом

Київська область, Тетіївський район, Тайниця – На кордоні з Черкаською областю розмістилося село Тайниця. Тут мешкає 400 людей. За словами односельців, багато людей виїхали на заробітки до Києва й інших великих міст. А ті, хто залишився, виживають тільки завдяки господарству, бо роботи тут немає.
 
Тайниці 500 років. У давнину селяни ховалися в тутешніх лісах від нашестя монголо-татар. Звідси й назва – Тайниця, тобто потаємне місце. За часів СРСР село мало три колгоспи, тепер жодного. Тому й роботи в селі немає, розповідає пенсіонерка Катерина Яцюк.
 
«У мене є качки й 40 курей. Одне поросятко заколола, друге продала. Кури нині погано несуться, бо зима. А влітку добре. Позавчора 5 яєць знесла, учора нічогісінько. Кілограм свинини коштує 40-50 гривень. Гусей не продаю», – сказала Яцюк.
 
Молодь оселяється у великих містах
 
Молоді у селі немає. Після здобуття середньої освіти, випускники їдуть до Києва чи Білої Церкви, розповідає студентка київського вишу Тетяна Якимчук.
 
«У нас немає місць для відпочинку молоді. Будинок культури працює лише на вихідні й свята, іноді тут проходять дискотеки. На село – три магазини, такі собі забігайлівки, де чоловіки збираються, щоб випити пива. У селі є церква, де вихідними служить батюшка з сусіднього села», – сказала Якимчук.
 
Нова школа у Тайниці відкрита 2001 року. До того часу навчання проходило у будівлі, зведеній ще в 1930-х роках. У школі є комп’ютерний клас, спортивна зала, їдальня. Викладачів до двадцяти, їхній середній вік 40 років, всі місцеві. У тайницькій школі дев’ять класів. Десятий і одинадцятий закінчують у сусідньому селі Горошкові. Щодня між селами курсує шкільний автобус, розповіла студентка київського вишу.
 
У центрі Тайниці розміщений цвинтар, де встановлені пам’ятники Невідомому солдату й жертвам Голодомору 1932-33 рр. У Тайниці розміщена бібліотека й медичний пункт.
 
У 1993 році село газифікували й частково заасфальтували. На сьогодні Тайниця налічує вісім вулиць. Тайниця розміщена на правому березі Дніпра. Її оточують села П’ятигори, Степове, Горошків і Олександрівка.
 
Роботи в селі немає – сільський голова
 
Торік в одному з п’яти тайницьких ставків прорвало захисну споруду й одну з центральних вулиць затопило. Досі ремонт дамби не розпочали, бо відсутні гроші, розповідає сільський голова Сергій Іщенко.
 
«В нас дотаційний район, тому й немає сталого фінансування. Трапляється, що навіть на зарплати ми вимушені брати кредит», – зазначив Іщенко.
 
Але найбільша проблема, каже Іщенко, це відсутність роботи у селі. Як зазначає сільський голова, немає інвесторів, які вклали б гроші у розвиток господарства.
 
За словами сільського голови, перед парламентськими виборами один із кандидатів у депутати відремонтував будинок культури й почав облаштовувати вуличне освітлення. Але вибори минули і роботи припинилися.
 
Мешканці Тайниці – інтернет-користувачі
 
Дехто з мешканців Тайниці має комп’ютер і користується інтернетом. Але головною розвагою залишається телебачення. У багатьох є супутникові тарілки.
 
«Новини по всіх каналах постійно дивлюся. Там починається, там закінчується. Цікаве кіно дивлюся. Наприклад, Чотири танкісти й собака, тобто історичні й старі. Концерти також дивлюся. Усе, тільки не про вбивства, отаке не люблю», – сказала Катерина Яцюк.
 
Мешканці Тайниці розповідають, що найкраще село виглядає влітку, коли квітнуть луги, а в ставках бурлить вода.
 
Нині селом ширяться чутки, що у селян чупакабра краде птицю, а в одному зі ставків краще не купатися, бо там колись втопилося багато людей, а отже, в воді живе нечиста сила. Також селяни оповідають про старенького діда, який жив до самої смерті в лісовій місцевості і ні з ким не спілкувався. Кажуть, що вночі чути звук рубання дров і бухикання старого чоловіка.