Минуло п’ять років з дня загибелі гвардійця Дмитра Іванова

Дмитро Іванов народився 22 липня 1987 року в місті Ананьєв, що на Одещині. Він був сиротою, виховувала рідна тітка.

До війни Дмитро працював у Державній службі з надзвичайних ситуацій, але з початком проведення антитерористичної операції на сході України став добровольцем батальйону спеціального призначення «Донбас» військової частини 3057 Східного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України.

24 травня 2015 року, під час виконання бойового завдання поблизу селища Широкине, Новоазовського району Донецької області, бойовий розрахунок опинився під безперервним артилерійським та мінометним вогнем збройних формувань. Під час спроби подавити ворожі вогневі засоби Дмитрові вдалося виконати поставлені перед ним завдання, але сталося непоправне – поряд із бліндажем, де він перебував, розірвався артилерійський снаряд. Боєць дістав чисельні поранення від уламків снаряду й бетону. У важкому стані його терміново евакуювали, але до лікарні довезти не встигли.

Співслужбовці згадують, що Дмитро був патріотом не лише на словах, завжди рвався вперед і вірив у те, що перемога буде за нами. Указом Президента України, за мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, Дмитро Іванов був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Пресслужба угруповання НГУ в ОС