Чихуахуа - легенди та міфи про дивовижну, найпопулярнішу у світі породу собак.

Чихуахуа - входить в топ найпопулярніших у світі порід собак, зараз знаходиться на вершині своєї популярності. За історичними мірками, до такого успіху порода йшла досить довго. Але довгим шлях був не тому, що чихуахуа не володіють позитивними якостями, а тому, що історія породи лише трошки коротша, ніж історія сучасного людства. А європейська людина не одразу усвідомила необхідність розведення декоративних собак. Навіть трохи дивно, але зараз розплідник чихуахуа є практично в кожному великому сучасному місті. Чихуахуа - найменша порода собак з усіх існуючих у світі. Середня вага такої собачки 1-2 кг, але є й окремі особини вагою не більше 700 грамів.
Вважається, що чихуахуа належать до однієї з найбільш древніх і цікавих порід. Про походження чи існує величезна кількість легенд, а суперечки про їх виникнення тривають по сьогоднішній день. Багато з відомих істориків намагалися вивчати походження цієї породи. При цьому деякі теорії виникнення чихуахуа дуже схожі на казки та легенди, настільки вони романтичні і дивні.
Так, одна з них свідчить, що предки чихуахуа - посланці з далекого космосу. Вони прилетіли з однією з планет нашої всесвіту і підтримують зв'язок з нею за рахунок енергетичного каналу, який починається в джерельця Малера. Джерельце - це незаростаючий отвір у черепі чихуахуа, який є навіть у дорослих і старих собак. Між іншим, таке незаростаюче джерельце є тільки у цієї породи.
Інша легенда, не менш фантастична, розповідає, що предкичихуахуа відмінно лазили по деревах, як маленькі мавпочки. Тільки за такої умови вони могли вижити в суворому світі, маючи свої крихітні розміри. Причому, чихуахуа насправді мають дуже добре розвинені передні пальці з довгими кривими кігтями, якими вони прекрасно користуються і на сьогоднішній день.
Найвідоміша і загальноприйнята теорія походження чихуахуа пов'язана з історією стародавніхіндіанських племен ацтеків, майя і тольтеків. Відомо, що вже в 5 столітті нашої ери на території сучасної Мексики жила маленька довгошерста собачка з потужним кістяком, яка називалася - течічі. Вона була частиною культури тольтеків. Проте і у них вона з'явилася, перейшовши від ще більш давніх племен, можливо, інків. Вважається, що саме течічі і був предком сучасного чихуахуа.
У монастирі Уехотсінго, який знаходиться на шляху з Мехіко в Пуебло, в різьбленні і камені відображені течічі часів тольтеків. Сам монастир був заснований францисканськими монахами всього лише в 1530 році, однак побудований він з кам'яних плит піраміди Чолула, яку в давнину склали індіанці племені тольтеків. Схожі малюнки, що зображають течічі, також були виявлені в древньому місті індіанців Чичен-Іца на полулстрове Юкатан. У цих зображеннях дуже легко впізнати сучасного чихуахуа.
А в 50-х роках XIX століття вже були знайдені численні останки цих собак. Знайшли їх під час розкопок стародавньогопоселення Тулу, що знаходиться неподалік від сучасного Мехіко, і руїн палацу останнього імператора ацтеків Монтесуми, який знаходиться поблизу Каса-Грандев мексиканській провінції Чівава.
Деякі дослідники вважають, що сучасна чихуахуа виникла в процесі змішування течічі з маленькою бесшерстной собачкою, яка з'явилася зі Сходу, імовірно з Китаю. Можливо, що її завезли через перешийок, який існував у ті часи між Америкою та Азією на місці сьогоднішнього Берингової протоки.
У житті загадкових індіанських племен маленькі собачки були дуже шановані і відігравали важливу роль у містичній та релігійного життя індіанців. У часи, коли ацтеки завоювали тольтеків, маленька собачка стає нагородою або іграшкою для тодішньої знаті. Багаті люди того часу дуже любили цих собак і навіть, коли господар помирав, то собаку спалювали разом з ним, приносячи її таким чином в жертву богам. Ацтеки вважали, що собака є провідником душі свого господаря в світі мертвих, тільки з її допомогою можна було безпечно потрапити туди, де душа померлого знайде вічний спокій.
Цивілізація ацтеків існувала ще близько 500 років, поки на початку XVI століття іспанські завойовники не підкорили їх. З цього часу про чихуахуа майже нічого не відомо. У ті часи вони перебували практично на межі зникнення, оскільки використовувалися в основному як м'ясне блюдо. Однак на початку XIX століття кількох чихуахуа виявили у селян, які проживали неподалік від руїн володінь імператора Монтесуми. Американські мандрівники стали привозити їх у якості сувенірів з мексиканського штату Чівава. Через що за маленькими собачками і закріпилося постійне назва породи. Однак статус самостійної породи у чихуахуа з’явився набагато пізніше. Вперше чихуахуа представили на філадельфійській собачій виставці – це сталося у 1884 році. Тільки через сорок років у Сполучених Штатах був створений перший клуб любителів породи. У 1949 році аналогічний клуб почав діяти і у Великобританії. З 1956 року почали розрізняти короткошерстих і довгошерстих чихуахуа.
У наш час породу можна зустріти майже в будь-якій точці земної кулі, але найбільшою любов’ю чихуахуа користуюються у Англії, Сполучених Штатах, Канаді та Латинській Америці. У Мексиці чихуахуа пишаються і вважають своєю національною породою. Мариневич Петро Розплідник чихуахуа UKU-FCI "TESORO FRANQUEZO" м. Великі Мости.