Сайт селища Козлів
Район: Тернопільський район
Селище міського типу: Козлів
Населення: 1939 осіб
Щільність населення: 276 осіб/кв. км.
Поштовий індекс: 47631
Телефонний код: +380 3547
Координати: 49°33'30″ пн. ш. 25°20'10″ сх. д.
Висота над рівнем моря: 348 м.
Площа: 7.03 кв. км.
Річка, озеро (море): р. Висушка, р. Цицірка
Рік заснування: 1467 р.
Селищна рада
Козлів – селище міського типу Козівського району Тернопільської області. Назва населеного пункту близька до назви районного центру – Козової. Щодо Козлова (вживається в місцевій говірці назва Кізів), то своє найменування селище могло отримати від якогось чоловіка з прізвиськом Козел. За іншою версією в якогось господаря з цього села було багато кіз, тому й все поселення почали так називати. Статус с.м.т надано в 1961 р. В 2015 р. утворено Козлівську селищну громаду в центром в Козлові.
Козлів належить до числа давніх населених пунктів Поділля. Перша згадка про село датується 1448 р. Перебуваючи в цьому населеному пункті король Казимир Ягеллончик видав грамоту на надання Магдебурзького права Зушицям на Львівщині. Історія не зберегла відомостей про мету перебування польського правителя в Козлові. Швидше за все він тут вирішував якісь фінансові справи. До 1474 р. село перебувало в нього в заставі, пізніше – в оренді Альберта Боровського.
Важливе значення в житті Козлова мало надання 1502 р. Магдебурзького права. З наданням населеним пунктам цього статусу активізувалася торгівля та з’являлися ремісничі майстерні, а пізніше – цехи. На той момент містечко перебувало у володінні Львівського римо-католицького єпископства.
В XVI ст. на долю Козлова випало багато випробувань. Декілька разів містечко ставало жертвою татарських набігів. Щоразу його доводилося відбудовувати заново. Така ситуація була пов’язана, напевно, з тим, що воно не мало замку, принаймні, згадок про такий у джерелах нема.
За часів Австро-Угорщини від дрібного виробництва в ремісничих майстернях перейшли до перших фабричних виробництв. Покращилося становище українського населення. Більшість русинів були селянами, а отже відбували панщинні повинності. В 1848 р. панщину на Галичині було скасовано. На честь такої події було поставлено пам’ятний хрест. Змінювалися влади, але він стояв, знищила його лише радянська в 1950 р. Саме період Австро-Угорської держави виявився для Козлова чи не найкращим. За державний кошт було відбудовано церкву, костел, споруджено ряд адміністративних будівель.
В міжвоєнний період Козлів, як і все Тернопільське воєводство відносився до Речі Посполитої. В селі попри польську пацифікацію проводилося активне українське національне життя.
За радянських часів Козлів в 1940-1962 рр. був районним центром.
До Другої світової війни в Козлові існували дві визначні пам’ятки: костел і церква. Перший був підірваний під час відступу німецькими військами в 1945 р. Що ж стосується мурованої церкви кінця ХІХ ст., то вона й донині служить вірянам.
В Козлові знаходиться одне з найбільших військових поховань радянських воїнів в Тернопільській області. Спочатку тіла 1260 загиблих солдат були поховані в братських могилах. В 1950-х рр. цю частину цвинтарі було впорядковано і створено меморіальний комплекс.
В Козлові народився польський скульптор Целестин Гошовський. Походив із спольщеної родини з Гошева на Франківщини. Представники роду Гошовських користувалися гербом Сас. Творча спадщина скульптора – медальйони видатних польських діячів, погруддя та скульптурні композиції.