Сайт села Тростянець

карта Тростянець
Область: Тернопільська область
Район: Тернопільський район
Село: Тростянець
Населення: 478 осіб
Поштовий індекс: 47535
Телефонний код: +380 3548
Координати: 49°19'49″ пн. ш. 24°55'08″ сх. д.
Висота над рівнем моря: 318 м.
Рік заснування: 1441 р.

Сільська рада

Телефон: 3-41-12

Тростянець – одне із сіл історичного  та природничого регіону України – Опілля. Тростянець на Тернопіллі не поодиноке село з такою назвою. Зараз таких населених пунктів нараховується зодва десятки. Більшість з них лежать на річках, які мають заболочені і порослі хащами (трощом) береги. Звідси й походження назви.

Давнє минуле Тростянця можна відтворити з допомогою археологічних знахідок. За цими матеріалами життя тут існувало ще в ІХ-VII ст. до н.е. Пізніші знахідки відносятся до періоду палеоліту та ранніх слов’янських часів.

В період Галицько-Волинської держави село відігравало роль сторожового пункту при  підступах до Галича. Тут існував добре укріплений дерев’яний замок. Оточували його рови, залишки яких прослідковуються до нашого часу.

За даними польського історика Пшемислава Домбковського під теперішньою назвою Тростянець згадується під 1409 р. Таке датування він виводив на основі опрацьованих історичних актів. Однак, дослідники, які працювали після нього, в тому числі радянські історики, не змогли віднайти згаданого акту. В радянській історіографії першою письмовою згадкою про Тростянець було прийнято вважати 1441 р., коли ним володів Ян Скарбек.

В давні часи Тростянець був одним з центрів виготовлення березової смоли (дьогтю). На одній з гір стояла мазярня, тобто піч для виплавки смоли. Звідси походить назва цієї гори, що збереглася до наших пір – Мазярська.

Відомо, що в часи Середньовіччя Тростянець був власністю згаданої вже родини Скарбеків, а також магнатів Сенявських. З середини ХІХ ст. селом володіли Потоцькі, однак здавали його в оренду іншим власникам.

В часи татарських набігів тростянецький замок, напевно, вже не існував. Саме тому неодноразово ворожі ординці його руйнували дощенту. Про самі напади документальних свідчень не зберглося, але дійшли народні перекази. На горі Голиці стояла охорона, яка контролювала шлях з Бережан і Підгаєць.

Людей знищували не лише татарські набіги, багато тростянчан ставали жертвами епідемій холери і чуми, які в ті часи спалахували по декілька разів на століття. Таких захворювань дуже боялась, померлих ховали на окремому цвинтарі. Розповідають, що одна родина відвезла і скинула до ями ще напівживу дівчину. На наступний день їй покращало, юнка прийшла додому та жила ще багато років після цього випадку.

Відомо, що через Тростянець відбувся рейд народного месника Олекси Довбуша з його загоном опришків. В пам’ять про цю вікопомну подію збереглася пісня про Довбуша.

Довгий час селянство Тростянця було під гнітом панської експлуатації. Лише після скасування панщини покращилося життя простого люду. В селі було створено громадський склад (шпіхлір) зерна. З 1880 р. він перетворився на позичкову касу. З 1832 р. в Тростянці згадується школа.

Оскільки деревина була недовготривалим і вогненебезпечним матеріалом, тому селяни шукали способи заміни її більш надійнішими будівельними матеріалами. З цією метою в Тростянці спорудили в кінці ХІХ ст. піч для випалювання цегли. Технологія передбачала повільне і тривале, впродовж місяця, випалювання. З цієї цегли було споруджено школу і парафіяльний будинок.

На рубежі ХІХ-ХХ ст. духовним і культурним осередком українства Тростянця було  товариство «Просвіта» В 1909 р. воно нараховувала близько 70 членів, більшість з них була неписьменна. Бібліотека осередку нараховувала понад 200 примірників книг. Переважно люди збирилася в хаті і хтось один читав в голос книжку.

З архітектурних пам’яток в Тростянці є мурована церква Архістратига Михаїла 1859 р. Капличку і фігуру Божої Матері споруджено вже за часів Незалежності.

Неподалік села природня пам’ятка Тростянецькі джерела. Вона являє собою підземні джерела, які живлять водою місцевий став.

Родом з Тростянця Лев Антонович Лотоцький. Після закінчення Бережанської гімназії та служби в австрійській армії працював вчителем по сільських школах. З 1888 р. проживав в рідному селі, де вчителював. Лев Лотоцький писав вірші, оповідання та драматичні твори, головним чином дотичні життя селянства. В Тростянці письменнику відкрито меморіальну дошку. 

Історія активності
Тростянець
Опубліковано 1 рік тому
відвідував(-ла)
Тростянець
Опубліковано 1 рік тому
відвідував(-ла)
Толя-І-Таня
Реєстрація
Опубліковано 9 років тому
Тростянець
Опубліковано 11 років тому
відвідував(-ла)
Виталий
Реєстрація
Опубліковано 11 років тому