Сайт селища Івано-Франкове

Містечко Івано-Франкове розташоване в мальовничій місцевості поміж пагорбів Розточчя. Тут річка Верещиця розливається в широкий став. Містечко декілька разів змінювало свою назву. Колись на місці Івано-Франкового існувало село Деревач, потім – Залісся. Обидві назви мають відношення до тутешніх лісів. В 1611 році королівські ґрунти Залісся були надані писарю Львівської землі Яну Свотовському. Новостворене місто отримало назву Янів. Польський історик та краєзнавець Мечислав Орлович датує його заснування 1644 роком. В 1946 році Янів було перейменовано на Івано-Франкове і змінено його статус на селище міського типу.

Ще з 1630 року в Янові існувало українське братсво, яке проводило активну діяльність. Водночас за часів Речі Посполитої містечко було центром староства, куди входили також 11 сіл. За часів володіння містечка Стадницькими міщанство зазнавало утисків з боку власників. Їм забороняли ловити рибу в ставі, рубати ліс для своїх потреб, обкладали непомірними податками. У конфлікт мусила втрутитися навіть спеціальна королівська комісія. Саме тому янівські міщани активно підтримали військові дії козаків під проводом Богдана Хмельницького.

Як і більшість населених пунктів на Розточчі Янів потерпав від татарських набігів. В 1670 році саме таким, спаленим і пограбованим, його побачив мандрівник Ульріх фон Вердум. З усіх міських забудувань лишилось лише з десяток поганеньких хат та три ушкоджені дерев’яні костели.

Більш інтенсивний розвиток Янова починається після 1693 року, коли тут король дозволив заснувати шевський цех. На площі Ринок поруч з ратушею було аж 12 крамниць шевців. Існувала домовленість шевців із янівськими різниками, останні могли торгувати в цих ятках, але натомість віддавали всю шкіру.

Наприкінці ХІХ ст. Янів з’єднали залізницею зі Львовом. Тоді ж загатили Верещицю, тим самим утворивши нове рукотворне озеро. З тих пір містечко стало улюбленим місцем відпочинку львів’ян.

За сприяння родини Шептицьких в Яворові було засновано художню деревообробну школу. Вже за радянських часів її було в 1963 році перенесено до Івано-Франкового.

Селище Івано-Франкове було в 1940 та 1944-1962 роках центром Янівського району Львівської області.

Найдавніша пам’ятка селища – костел Пресвятої Трійці. Споруда має виразні риси барокового стилю. До основної споруди прибудовано притвор. До 1945 року в храмі перебувала  чудотворна ікона Янівської Матері Божої. В 1655 році її було знайдено в таборі Богдана Хмельницького та передано до парафіального римо-католицького храму. Дзвіниця поруч з костелом побудована в ХІХ ст.

Побудову греко-католицької церкви Вознесіння Господнього датують 1831 роком. В центрі містечка частково збереглася стара австрійська забудова.

Поруч з Івано-Франковим розташований природний заповідник «Розточчя», який займає площу в 2084,5 га. Заповідник було створено в 1984 році з метою збереження унікальних природніх комплексів. Зокрема тут проходить південно-західна межа європейського поширення бука, явора, скельного дуба та білої ялиці.

Окрім заповідника в самому містечку діє музей природи Розточчя. В експозиції представлені експонати флори та фауни української частини Розточчя. На особливу увагу заслуговує колекція ентомолога Р. Філика (метелики та жуки).

В Янові, як і в більшості містечок Галичини, проживала єврейська громада. В родині деревообробника 16 липня 1910 року народився Айдельгайт Майєр – майбутній математик, представник Львівської математичної школи. У своїй науковій діяльності торкався головним чином питань функціонального аналізу. Був вбитий гітлерівцями в 1943 році.

Ще один науковець з Івано-Франкового Зенон-Євген Когут. Після його народження батьки ємігрували до Німеччини, а далі до США. На чужині Зенон Когут став фаховим знавцем української та радянської історії. Довгий час співпрацював з Омеляном Пріцаком та брав участь у виданні, заснованих ним наукових часописів. Зараз працює директором Канадського інституту українських студій.