Сайт селища Верхнє Синьовидне

карта Верхнє Синьовидне
Область: Львівська область
Район: Стрийський район
Селище міського типу: Верхнє Синьовидне
Населення: 3555 осіб
Щільність населення: 982 осіб/кв. км.
Поштовий індекс: 82614
Телефонний код: +380 3251
Координати: 49°05'55″ пн. ш. 23°35'10″ сх. д.
Висота над рівнем моря: 379 м.
Площа: 3.62 кв. км.
Річка, озеро (море): р. Стрий, р. Опір
Рік заснування: 1561 р.
Колишня назва: Синьовидсько Вижнє > 1946: Верхнє Синьовидне

Селищна рада

Телефон: 2-40-38, 2-42-10
Верхнє Синьовидне

Селище міського типу Верхнє Синьовидне лежить біля підніжжя Сколівських Бескидів. Неподалік від містечка знаходиться найвища на Львівщині гора Парашка. Свою милозвучну назву Верхнє Синьовидне отримало від озера Сині Води, котре було в долині річки Стрий на місці сучасного селища. Перші письмові згадки фіксують назву села як Синьоводсько. До радянських часів село називалося у відповідності із місцевим діалектом Вижнє Синьовидне. Поруч із селищем також існує село Нижнє Синьовидне. Перша згадка про село датується 1240 р. Статус селища міського типу Верхньому Синьовидному надано в 1957 р.

Зручне географічне положення місцини, де лежить селище приваблювало людей для поселення ще в давнину. В XІ-ХІІІ ст. тут вже існувало городище. Синьоводсько належить до літописних поселень. Воно згадується у зв’язку з подорожжю Данила Галицького з Угорщини додому. Тоді князь зупинився у тутешньому монастирі на ночівлю.  Факт існування в селі монастиря ще раз засвідчує про його  давнє існування і вже на той момент вагоме значення. Фрагментарно вали і рови давньоруського поселення зберглися і донині.

В давнину поселення відігравало важливу стратегічну роль. Золота Гора, яка височіє посеред селища та Скелі Довбуша входили до так званої оборонної Карпатської лінії. Тут стояли численні фортеці, які контролювали перевали на Шовковому шляху з Китаю до Португалії.

Жителі Верхнього Синьовидного досить незвичайні, колоритні. Про них, як про здібних гендлярів, ще вправніших за євреїв писав Іван Франко, а Мечислав Орлович підкреслював, що тутешніх бойків можна зустріти на ринках Кракова, Львова і, навіть,  Закопане.

Впродовж багатьох століть Синьоводсько лишалося звичайним селом. Лише на початку ХХ ст. вигляд поселення почав змінюватися. В 1906 р. було зведено великий тартак. Він відправляв деревину далеко за межі Прикарпаття. Сировина відвозилася спеціально для цього збудованою вузькоколійкою. За часів міжвоєнної Польщі в містечку було побудовано спиртовий завод. Праця робітників була переважно важкою, а зарплатня мізерною. Саме тому часто виникали страйки.  В 1885 р. зі Стрия до Лавочного було прокледено залізничну колію, в селище почали курсувати пасажирські потяги. Головним чином сюди та в навколишні гірські села приїздили львів’яни.

Верхнє Синьовидне зазнало чималих руйнувань під час Другої світової війни. Було знищено більшість промислових підприємств, спалено ряд житлових будинків. Члени різноманітних комуністичних організацій, які раніше працювали на тутешніх підприємствах,  провадили підпільну партизанську роботу. Вони ж брали участь у Карпатському рейді Сидора Ковпака.

Цілюще повітря, мальовничі пейзажі завжди приваблювали людей творчих професій, тут бували відомі письменники і митці: Лука Данкевич, Федір Заревич, Іван Вагилевич та Яків Головацький.

В сучасному Верхньому Синьовидному працюють підприємства деревообробної промисловості. Також активно розвивається місцевий туризм. За часів  Незалежності тут було побудовано декілька готелів, облаштовано приватні садиби, для прийому відпочиваючих.

Єдина вціліла пам’ятка Верхнього Синьвидного – церква Собору Пресвятої Богородиці. Сучасна святиня зведена в 1939-1943 рр. за проектом видатного українського архітектора Василя Нагірного. Храм типовий для бойківського стилю, одноверхий. По всьому периметру його  оточує дашок.  У крипті вівтаря храму поховано священників. Поруч з церквою давня дзвіниця та цвинтар.

Раніше  у Верхньому Синьовидному існувала польська громада. В 1912 р. вона спромоглася збудувати костел Матері Божої Ченстоховської. Храм було зруйновано в 1939 р.

В селищі народився один з найбільших українських меценатів та філантропів сучасності Петро Яцик.  Народився він 7 липня 1921 р. З 1944 р. проживав в Німеччині та Канаді. В Торонто заснував будівельну фірму, яка стала прибутковим підприємством. Вкладав великі кошти в розвиток українських досліджень, освітні та видавничі проекти. Петро Яцик нагороджений численними нагородами в Україні та діаспорі.   

Історія активності
Irinagolojukh
Реєстрація
Опубліковано 1 рік тому
Верхнє Синьовидне
Опубліковано 1 рік тому
відвідував(-ла)
ВолодяВолодя
Опубліковано 2 роки тому: Володя
Володя
Реєстрація
Опубліковано 2 роки тому
Petro Kohut
Реєстрація
Опубліковано 4 роки тому
Верхнє Синьовидне
Опубліковано 8 років тому
відвідував(-ла)
Тетяна
Реєстрація
Опубліковано 8 років тому
Верхнє Синьовидне
Опубліковано 9 років тому
відвідував(-ла)
марія
Реєстрація
Опубліковано 9 років тому