Сайт села Велика Горожанна

Велика Горожанка або Велика Горожанна – одне із сіл Миколаївського району Львівської області. Походження назви досить спірне. Найпопулярніша версія свідчить, що походить вона від того, що це було в минулому містечко. Жителі навколишніх сіл тутешніх шляхтичів називали «горожанами». На перший погляд така думка досить логічна, одначе раніше містечко існувало під назвою Рожана. Це давніше найменування може бути пов’язане з якоюсь «різнею» (битвою) або «ружами» (трояндами). Напевно, що так само свою назву отримав Рожнятів на Прикарпатті. Тому, найвірогідніше, назва населеного пункту походить від якоїсь гори чи пагорба заквітчаного ружами. Пізніше від Горожанки відокремилося сільце, що отримало назву Мала Горожанка. Міські права Рожаній було надано в 1448 р.

Перша згадка про містечко датується 1433 р. В часи Середньовіччя Велика Горожанна неодноразово потерпала від татарських набігів, часто переходила від одного власника до іншого.

З 1568 р. чергові власники Великої Горожанни Дзєдушицькі передали поселення в оренду Миколі Тарлу. Розпочавши масштабне будівництво у своїх маєтностях, він намагався змусити міщан відбувати повинності. Справа дійшла до того, що і великорожанське міщанство і сам Микола Тарло написали скарги королю. У 1570 р. Велика Горожанна позбулася своїх міських прав. Це спричинило те, що майже всі ремісники переселилися в сусідній Миколаїв, Велика Горожанна перетворилася на типове галицьке село.

Конфлікти поміж селянами і орендарями виникали і пізніше. У 1625 р. відбулася сутичка між жителями села і польськими солдатами, які захищали інтереси орендаря В. Средзінського. Декілька чоловіків отримали важкі травми, двоє з них невдовзі померли, багатьох жінок і дівчат жовніри зґвалтували. У 1643 р. черговий конфлікт закінчився тим, що 12 жителів було засуджено, ще 25-м вдалося втекти і осісти в містечку Стрілиськах. Історичні документи доносять подробиці конфлікту, що стався між графинею Дульською і місцевим парохом Олександром Грушкевичем.

За магнатів Незабитовських у Великій Горожанці було успішне сільськогосподарське підприємство. Соціальне становище простого селянства при цьому лишалося важким. Багато з жителів села у пошуках кращої долі вирушали на Поділля. В середині ХІХ ст. поруч з Великою Горожанкою виникла німецька колонія Саско. Вона досить швидко розрослась, в 1869 р. там проживало більше пів тисячі осіб. Але вже в 1880-х роках Саско покинули німці і у звільнених садибах почали селитися українці.

За радянських часів Велика Горожанка була типовим селом. Тут діяла колгоспна бригада, працювала цегельня, пилорама, випалювальня вапна.

Найбільша пам’ятка села – дерев’яна церква. Була збудована в 1798 невідомими народними зодчими. Це видовжена чотиризрубна (первісно була тризрубна і триверха) споруда. Бабинець добудовано в 1862 р., церква зазнавала дрібніших перебудов і змін в 20-х рр. ХХ ст. Поруч з храмом триярусна дзвіниця та фігура Пресвятої Богородиці. Раніше в церкві перебував твір видатного українського маляра Йова Кондзелевича «Портрет єрусалимського патріарха Якова». Полотно датується рубежем XVII-XVIII ст. Нині перебуває в Національному музеї ім. А. Шептицького (Львів).