Сайт села Скварява

При залізниці Львів-Тернопіль розташоване село Скварява. Перша згадка про нього датується 1368 р. Тоді воно називалося Шкварева. Залізнична станція носить назву Скаржава. Місцеві перекази наводять найбільш ймовірну назву поселення, яка утворилася від слова «шкварити», тобто, битися. Очевидно, біля села колись відбулася якась велика битва. Поруч з цією версією існує інша, яка теж мав право на життя. В давньослов’янській мові слово «скважина», як означення болота. Довкола села справді є численні болота. Принагідно слід зазначити, що на Жовківщині існують два села з подібними назвами: тара і Нова Скварява.

Перші згадки про село є в ґродських книгах, де воно зафіксоване у власності короля. Виникнення поселення можна пов’язати з торгівельним шляхом із Львова на Волинь. Позаяк село було власністю короля, тому він його подарував Стефанові Чарнецькому. Для полонізації краю король роздаровував маєтності чистокровній польській шляхті або спольщеним руським родам. Стефан Чарнецький походив із села Чарнца на півдні Польщі.

В австрійські часи Скварява була типовим галицьким селом. Місцеві жителі займалися головним чином землеробством, кожен господар мав невеликі наділи в 3-5 моргів орної землі. Заможніше селянство і місцевий пан володіли численними ставками. Риба зі Скваряви жваво продавалася на ринках Глинян, Золочева і, навіть, Львова.

Наприкінці ХІХ ст. поблизу села пройшла залізниця зі Львова на Тернопіль. Поява залізничної комунікації сприяла виникненню дрібних підприємств: млина, гуральні. Тоді ж було зведено двохповерхову станцію.

В 50-х рр. в селі було розпочато видубуток і переробку торфу. Це підприємство працює і донині.

Світові Скваряві відома завдяки видатному уродженцю – Каролю Болоз-Антоневичу. Він походив з відомої спольщеної вірменської родини, народився 6 листопада 1807 р. Життя Кароля Антоневича було трагічним, але попри всі життєві негаразди він присвятив себе цілком милосердю і творінню добра. В 1833 р. одружився із Зофією Нікорович, з якою мав п’ятеро дітей. Після смерті дітей і дружини вступив в монаший орден отців єзуїтів. Родинний маєток в Скваряві Кароль Антоневич віддав під школу і шпиталь. По багатьох містах Галичини проводив місіонерську діяльність, врешті осів в м. Обрі в Польщі, де заклав місійний осередок єзуїтів. Під час епідемії холери в 1852 р. доглядав за хворими, заразившись і сам помер. Кароль Болоз-Антоневич – автор численних збірок поезій, релігійних пісень і оповідань.

Як і в багатьох селах Галичини, у Скваряві є декілька цікавих пам’яток. Насамперед це дерев’яна церква Св. Юрія, побудована в 1805 р. і поновлена в 1859 р. Вона типова серед інших храмів Золочівщини – трьохдільна, простора. Поруч з церквою стоїть фігура Пресвятої Богородиці.

Пусткою стоїть скварявський костел. Незважаючи на те, що він був побудований в міжвоєнний період, має цікаве архітектурне вирішення. Склепіння, вікна і вхідні двері мають стрільчасті завершення, над головним входом – кругле і велике вікно-розетка.