Сайт села Шнирів

Село Шнирів одне з найдавніших поселень Брідщини. Перша письмова згадка про нього датується 1546 роком. Тоді магнати Олеські захопили в жителів села Опариси землі та заклали своє село. На цьому тлі тлумачення назви Шнирова набуває логічного пояснення. Слово «шнирити» означає буквально робити щось непевне, неправильне, шукати чогось. Тобто Олеські зайшли на чужу, не свою територію, чого не мали робити. Поруч з цим існує прізвище Шнир, від якого село також могло отримати свою назву.

На території села були знайдені крем’яні знаряддя праці – сокири, різці, наконечники до стріл. Археологи датують існування тут поселення ІІ ст. до н. е.

Уся Брідщина була ареною активних бойових дій під час національно-визвольної боротьби Богдана Хмельницька. 10 червня 1651 року під Шнировом відбувся бій між козаками та польськими вояками.  Ймовірно саме тут оборонявся та зазнав поразки козацький загін Дженджалія. Військами противника командував Ясько Ясноборський. В урочищі Перекалки, де на постої стояв козацький табір  знаходиться могила. Один з хрестів на ній за своїм виглядом досить давній.

Поруч з Козацькою могилою розташована ще одна. В 1946 році тут було поховано вояків УПА, які загинули під час бою з військами НКВС. Загиблих героїв перепоховали в 1962 році на шнирівському цвинтарі.

На початку ХХ ст. в Шнирові активно підтримувались москофільські ідеї, працювало товариство імені Качковського, яке утримувало читальню. На противагу йому в 1911 році було створено «Просвіту».

До приходу радянської влади Шнирів був гарним і заможним селом. Більшість господарів мали по 5-15 моргів землі, утримували різноманітну домашню живність. Кількість бідняків, з наділами в 3-4 морги складала лише декілька відсотків.

В Шнирові збереглася дерев’яна церква Вознесення Господнього 1767 року. Її архітектура характерна для таких сакральних споруд галицько-волинського порубіжжя. Храм зазнавав добудов. Поруч з церквою в 1894 році було встановлено фігуру Божої Матері. Тоді вигоріла вся частина Шнирова довкола церкви, а вона дивом уціліла. Таке чудо шнирівчани вирішили вшанувати встановленням фігури.

Шнирів – батьківщина Петра Федуна-Полтави – одного з найактивніших діячів ОУН-УПА. Окрім військової боротьби Петро Полтава активно займався пропагандою ідей національно-визвольного руху, був редактором та дописувачем багатьох повстанських видань. Загинув  23 грудня 1951 року в одній із криївок на Станіславщині.