Сайт села Котлярка

карта Котлярка
Область: Житомирська область
Район: Житомирський район
Село: Котлярка
Населення: 490 осіб
Щільність населення: 208 осіб/кв. км.
Поштовий індекс: 13523
Телефонний код: +380 4137
Координати: 50°01'30″ пн. ш. 29°19'57″ сх. д.
Висота над рівнем моря: 210 м.
Площа: 2.36 кв. км.
Річка, озеро (море): р. Кривенька, водосховище Кривенька
Рік заснування: 1820 р.

Сільська рада

Адреса: вул. Гагаріна, 5а
Телефон: 71-4-35
Історія активності
Котлярка
Опубліковано 1 рік тому
відвідував(-ла)
Котлярка
Опубліковано 9 років тому
відвідував(-ла)
Александр Пахолюк
Реєстрація
Опубліковано 9 років тому
ivanna
Реєстрація
Опубліковано 10 років тому
Котлярка
Опубліковано 11 років тому
Котлярка«Зимовий ранок на Болотянці.»
Котлярка
Опубліковано 11 років тому
Котлярка«Це я.»
Котлярка
Опубліковано 11 років тому
Котлярка«Котлярчани.»
Котлярка
Опубліковано 11 років тому
Котлярка«Купальське вогнище в Котлярці.»
Котлярка
Опубліковано 11 років тому
Котлярка«Котлярчани.»
Котлярка
Опубліковано 11 років тому
Котлярка«Котлярчани.»
Котлярка
Опубліковано 11 років тому
Котлярка«Ось таке воно, моє село, взимку та влітку...»
Котлярка
Опубліковано 11 років тому
Котлярка«Фото зі святкування Дня Села 2011 року.»
Котлярка
Опубліковано 11 років тому
«Я скажу вам усім, хто ще може почути, Я скажу вам усім, хто ще може згадать. Де б у світі мені не ...»
Назарук Анатолій
Реєстрація
Опубліковано 11 років тому
Зимовий ранок на Болотянці.
відповісти (0)
Котлярчани.
відповісти (0)
Купальське вогнище в Котлярці.
відповісти (0)
Котлярчани.
відповісти (0)
Котлярчани.
відповісти (0)
Ось таке воно, моє село, взимку та влітку...
відповісти (0)
Фото зі святкування Дня Села 2011 року.
відповісти (0)

Я скажу вам усім, хто ще може почути,

Я скажу вам усім, хто ще може згадать.

Де б у світі мені не доводилось бути,

Та такого села і не чуть й не видать!

Де дитинство пройшло, там, де пас я корову,

Де на вудку криву я ловив пічкурів,

Де з батьками в жнива вигрібав я полову,

Де родився й де виріс і де я змужнів.

Де бабуня мені за колишнє сказала

Таку правду гірку, що котилась сльоза.

Коли церкву в селі узяли й розібрали

І натомість звели кам'яного вождя.

В цім селі я із татом, іще школярем

До світанку вставав, бо пшениця дозріла.

Щоб не змокли покоси під літнім дощем

Рано-вранці ми брались за діло.

Тут я вперше кохав, вечорами співав

На тій лавці, де яблука спілі,

Тут я світ пізнавав, шлях в житті свій обрав,

Перші кроки ступивши несміло...

Десь аж там, на Степу чути пісню дівчат,

На Болотянці тихо, лиш спів солов'їний,

Над Високою серпень, вечір і зорепад -

То найкраще село на Вкраїні!

Наймиліша маленька Котлярка моя

Ні на що у житті не зміняю,

Бо в далеких краях - там не наша земля,

Наша тут, де Забара і Запуст, я знаю!

Назарук Анатолій.

відповісти (0)