Сайт селища Шацьк

Шацьк – районний центр волинської області, відома курортно-рекреаційна зона. В останні роки  історичні витоки Шацька пов’язують із давньоруським літописним містом  Рай. В літописних хроніках містечко вперше зафіксоване під 1410 р.  як Шечко За повідомленнями дослідників назва Шацьк могла утворитися різними шляхами. Найвірогідніше, що вона спочатку звучала як «Шатськ». Така назва могла вказувати на шаткі, тобто багнисті ґрунти. З іншого боку місто й тепер оточують гарні, ошатні місцини. Від них Шацьк теж міг отримати своє найменування. Досить поширеним явищем є утворення назв від прізвищ перших поселенців або власників. У випадку Шацька таким міг бути якийсь Шачко (Шечко). Статус с.м.т. Шацьку надано в 1957 р.

Від 2000-х рр. історію Шацька прийнято лічити від 1255 р., коли вперше в літописі згадано поселення Рай. Раніше його локалізовували поблизу білоруських міст Кам'янця та Ґродна або села Райгорода. Перші сліди давньоруського поселення тут були виявлені ще в 2007 р. Розкопки в наступні роки дали змогу виявити сліди поселення, яке снувало впродовж Х-ХІІІ ст. Одна з найцікавіших знахідок цього періоду – перстень-печатка з князівським тризубом, а також значна кількість торгівельних пломб з родовим гербом Рюриковичів.

Вже в часи польського короля Яґайлла Шацьк і навколишні лісі були відомі своєю звіриною. Саме тому король перед початком Грюнвальдської битви відправив своїх вояків на заготівлю м’яса. У зв’язку з цією подією згадано поселення Шечко.

Хоча й Шацьк за свою історію не отримав міського статусу, але від 1595 р. в джерелах час-від-часу згадується як містечко. В той час це було одне з найбільших поселень в окрузі, тому тут мала розвиток торгівля. За соціальним складом населення впродовж віків в Шацьку переважали селяни, але поруч з ними була значна кількість шляхти, головним чином  польської.

Виразних міських рис Шацьк зазнав під час нетривалого міжвоєнного 20-ліття. Кількість населення за цей час зросла мало не в два рази, в містечку оселилося багато євреїв. Також Шацьк в цей час був центром сільської ґміни. Під час першого приходу «совєтів» поблизу Шацька 28-30-го вересня 1939 р. відбулася велика битва. Тоді тут в бою зіткнулася 52-га Стрілецька дивізія Червоної армії та 4000 вояків з Корпусу охорони прикордоння під командуванням Вільгельма Орлика-Рюкеманна. З великими втратами поляки мусили відступити за Шацьк і далі рухатися в глиб Польщі.

Шацьк радянський – типове містечко на Поліссі, тут мала розвиток здебільшого харчова та легка промисловість. В 1939 р. на базі місцевих ставків було створено великий рибгосп. В 1940-1963 рр. існував Шацький район, в 1993 р. його знову відновлено.

Вже в часи Незалежної України Шацьк почав розвиватися як відпочинковий центр. Зараз в містечку та в навколишніх селах  є велика кількість приватних садиб, які пропонують проживання відпочиваючим. Окрім того тут є десятки санаторіїв і баз відпочинку, в тому числі й для дітей.

Важливе значення для збереження природи Полісся мало відкриття Шацького національного природного парку, яке відбулося в 1983 р. З 2002 р. парк має статус біосферного резервату та перебуває під опікою ЮНЕСКО. Територія парку – це унікальний лісово-болотно-озерний комплекс, тут зустрічається понад 20 видів тварин і птахів, які занесені до Червоної Книги України.

Найдавніша пам’ятка селища – храм Святої Богородиці. Його було споруджено в 1830-1836 рр. коштом графів Браницьких – тогочасних дідичів Шацька. Храм споруджувався взамін старій дерев’яній церкві, яка вже на той час стала старою і не могла вмістити всіх прихожан. Храм Святої Богородиці виконано в класистичному стилі, він має водночас риси барокко, характерні для тогочасних костелів.