Сайт села Уховецьк

Уховецьк – одне із сіл Ковельського району Волинської області. Лежить при озері Ухо, з яким пов’язана його назва. Таку назву озеро отримало від своєї форми, яка нагадує обрисами вухо. Саме озеро має  таку форму не випадково. Одного разу на торги до Ковеля йшов якийсь чоловік та й загруз в болотистому березі так, що тільки видно було вухо. До цього озера на водопій колись зганяли овець. Щоб ті йшли їх підганяли погоничі словами «вець, вець». Шляхом складання цих двох слів утворилась назва села.

Уховецьк належить до числа найдавніших сіл Ковельщини, появу села можна датувати XV ст. або ще й раніше. В фундаментальній праці Миколи Теодоровича про населені пункти Волині перша згадка про Уховецьк зафіксована під 1473 р.

Серед відомих власників села – родини Киселів і Острозьких. Увесь час Уховецьк був невеликим селом. За податковими книгами Острозьких тут було 20 димів, тобто окремих садиб.

В радянську історію Уховецьк увійшов завдяки тому, що тут в січні 1940 р. було організовано перший на Волині колгосп ім. Сталіна. Це сталося так швидко завдяки тому, що ще в польській період в селі були широко поширені комуністичні ідеї. Процес створення колективного сільськогосподарського підприємства перервала Друга світова війна.  Після війни колгосп в Уховецьку був відновлений.

Найдавніша пам’ятка села – храм Святої Трійці. Кошти на побудову існуючого храму дав Каєтан Бобровицький. Хоча він і був римо-каталиком, але дбав про духовні потреби переважаючого православного населення Уховця і сусідніх хуторів. Церква будувалась з традиційного тоді матеріалу – дерева, поруч з більш давніх храмом. Водночас була зведена дзвіниця. На  долю церкви випали важкі випробовування – в радянський час з неї познімали  бані і перетворили в народній музей. Вже в 90-ті роки церкву було відновлено.

Серед видатних уродженців Уховця натрапляємо на постать знаного педагога і художника Андронника Лазарчука. Походив він із сільської родини. Юнак з неабиякими малярськими здібностями спочатку навчався в маляра-іконопися в Ковелі, а пізніше  - в іконописній майстерні Почаївської Лаври. Ґрунтовну мистецьку освіту Андронник Григорович здобув в Санкт-Петербурзькій Академії мистецтв. Довгий час Андронник Лазарчук викладав мистецькі предмети в багатьох містечках Волині та Північної України (Конотоп, Борзна). Помер в містечку Борзні, де й похований на місцевому цвинтарі.

Інший відомий уродженець Уховця – Анатолій Силюк, зараз він один з найвідоміших музейників Волині. Музейну діяльність розпочав ще в 1892 р., а з 1991 р. і дотепер – він незмінний директор Волинського краєзнавчого музею. Анатолій Михайлович зробив  великий внесок в розвиток  музейництва області, за його співпраці проведено сотні конференцій у Волинській області та реалізовані спільні проекти з колегами із Польщі. Музейну справу обрала також і донька Анатолія Силюка – Оксана.