Сайт селища Обертин

Селище міського типу Обертин розкинулося поблизу річки Чорняви. Містечко за свою довгу історію декілька разів змінювало назву. Спочатку воно могло називатися Подмертин. Саме таку назву пропонують укладачі «Міст і сіл України». До цієї версії із сумнівом поставився відомий дослідник М. Л. Худаш. На його думку обидві назви могли існувати водночас і, відповідно, стосувались двох різних поселень. Перша ж достовірно відома назва Обертина фіксується в середині XVI ст., коли король Зигмунд-Август дав дозвіл Миколі Дзецертовському розширити своє містечко. Відтоді воно називалося Ніголшів. Назва містечка була пов’язана з видозміненою формою імені власника – Ніколай – Ніколт. Походження сучасної назви селища досить спірна. Народна легенда її пояснює тим, що саме жителі цього містечка зупинили, тобто обернули, просування військ печенігів. А. Шнайдер схилявся до думки, що назва утворилась від слова «обора», що означає загороду, загін для худоби. Можливо, навколо такого окремого двору колись виникло давнє поселення. Д. Г. Бучко, М. Л. Худолій виводять найменування містечка від давньослов’янських особових назв – Оберд, Обарда та Оберт.

Виявлені археологічні знахідки свідчать, що поселення на місці теперішнього Обертина існували ще на зорі зародження людської цивілізації. Так тут було виявлено пізню палеолітичну стоянку та численні  знаряддя праці доби бронзи.

Непевні часи Середньовіччя вимагали мати у кожному містечку добре укріплений замок. Коштом місцевої шляхти він був зведений в XV ст., який неодноразово ставав в пригоді при набігах татар на Прикарпаття.

Давній Обертин відомий насамперед завдяки битві, яка тут відбулася 22 серпня 1531 року. Це була одна з найбільших битв у війні між Молдавським Князівством і Польським Королівством та найбільш вдала для польської сторони. Під час сутички молдавські війська зазнали нищівної поразки, втративши 7 тисяч вояків; було захоплено усі їхні гармати та ще 1000 бранців. Втрати польських загонів були в десятки разів меншими – близько 250 осіб вбитих. Результатом цієї битви стало те, що Польське Королівство повернуло раніше втрачені землі Покуття.

Під час національно-визвольної боротьби під приводом Б. Хмельницького в Обертині сформувався повстанчий загін із жителів містечка та довколишніх сіл. Народні месники неодноразово нападали на шляхетський маєток в Обертині та навіть на Галицький замок. Періодично подібні повстання спалахували і пізніше.

Наприкінці XVIII ст. в Обертині починають розвиваться ремесла, торгівля. Особливе значення мали ярмарки, які відбувалися 4 рази на рік. На рубежі ХІХ-ХХ ст. в Обертині на високому рівні були розвинуті дрібні кустарні виробництва.

Обертин дуже постраждав під час двох світових воєн. В той час суттєво зменшилась кількість населення містечка, було знищено майже всіх євреїв, а в радянський час виселено поляків.

В Обертині фактично не збереглися давні пам’ятки. Найстаріша будівля в селищі церква Святих Кирила і Мефодія. Обертинський костел було зруйновано в 1962 році, а на цьому місці зведено два житлові будинки. Місцеві римо-католики переобладнали будівлі колишнього кінотеатру під  каплицю св. Ап. Петра і Павла.

Родом з Обертина видатний педагог та класичний філолог Микола Сабат. Довгий час працював директором в гімназіях Станиславова (Івано-Франківська) та Львова, докладаючи великих зусиль для розвитку молоді в українському народному русі. Працював також в уряді ЗУНР, займаючись шкільною освітою. Микола Сабат помер у Львові 5 серпня 1930 року, а похований був на цвинтарі в Станиславові.

Має Обертин і свого новітнього героя. Ним став Михайло Погорєлов. Він працював міліціонером, а загинув під час виходу із Іловайського котла. Посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.