Сайт села П'ядики

карта П'ядики
Область: Івано-Франківська область
Район: Коломийський район
Село: П'ядики
Населення: 3567 осіб
Щільність населення: 201 осіб/кв. км.
Поштовий індекс: 78254
Телефонний код: +380 3433
Координати: 48°33'30″ пн. ш. 25°04'38″ сх. д.
Висота над рівнем моря: 304 м.
Площа: 17.71 кв. км.
Річка, озеро (море): р. Косачівка, р. Добровідка
Рік заснування: 1480 р.

Сільська рада

Адреса: вул. С. Петлюри, 1
Телефон: 97-2-24; 5-20-00

Село П'ядики розташоване неподалік Коломиї. Однозначної думки щодо пояснення назви поселення немає. Очевидно, що перша її частина пов’язана з цифрою «п’ять». За першою легендою село виникло як лісорубське поселення, де спочатку поселилось 5 «диких» без дружин і дітей чоловіків. Інша легенда оповідає про полювання князів в тутешніх лісах. Тоді вони вполювали 5 диких вепрів. Нарешті, третя версія розповідає про 5 джерел, які були в околицях села.

Як і більшість поселень Прикарпаття П'ядики не виникли на голому місці. До появи теперішнього села ще в епоху бронзи тут вже проживали люди.

Під теперішньою назвою село згадується в 1480 р. Вже тоді воно було панською власністю. Слід сказати, що експлуатація селянства аж до ХІХ ст. була з боку дідичів села була виснажливою. В деякі роки простий люд мав гарувати на господаря по 6 днів на тиждень і при тому, що ще кожен двір мав щороку здати певну кількість меду, овочів та фруктів. До середини ХІХ ст. п’ядичанський пан мав стільки землі, як всі селяни села. Ситуація трохи покращилась із скасуванням кріпаччини в 1848 р.

Окрім панських визисків просте населення П'ядиків потерпало від татарських набігів. Особливо важким для Прикарпаття був рейд ординців 1622 р., коли село було повністю розграбоване та знищене.

Під час Першої світової війни П'ядики переходили з рук в руки від австрійців до росіян. Як і ті, так і інші були чужинцями, тому не зважали на місцеве населення, відбираючи мало не всю харчову продукцію. За підтримку російської армії пізніше австрійці відправили 15 жителів П’ядиків до табору в Талергофі.

Національне відродження П’ядиків розпочалося в міжвоєнний період. Коли почали діяти національні культурно-освітні товариства: «Просвіта», «Рідна школа», «Сельроб». Побут і життя селянства також покращився. Селяни могли працювати на землі, податки були в межах розумного, під лояльний кредит можна було взяти кошти на купівлю більшого наділу або будівництва будинку. Також в селі працювала польська школа.

В радянський час в селі діяв радгосп ім. І. Я. Франка. Селяни добре запам’ятали перший прихід «совєтів», тому неохоче вступали до нього. В 1946 р. до радгоспу вступило лише 26 сімей. Радгосп, а пізніше колгосп в селі спеціалізувався на вирощуванні зернових. В П’ядиках також працювало відділення коломийської «Сільгосптехніки».

З архітектурних пам’яток в П’ядиках збереглася дерев’яна Церква Покрови Пресвятої Богородиці, побудована наприкінці ХІХ ст. Також в селі є хрест і капличка з нагоди скасування панщини.

Найвідоміший уродженець села Мирослав Ірчан (справжні ім’я та прізвище - Андрій Дмитрович Баб'юк) - відомий поет, прозаїк та драматург. Походив він із священничої родини, навчався в сільській школі, вищу освіту здобував у Львові та Празі. Попри те, що Мирослав Ірчан підтримував комуністичні ідеї, писав твори відповідної тематики, однак також потрапив під прес тоталітарної системи. За сфабрикованою справою по обвинуваченні в буржуазному націоналізмі його було 3 листопада 1937 р. розстріляно.

В 1962 р. в П’ядиках в окремому будинку з трьох кімнат було відкрито літературно-меморіальний музей Мирослава  Ірчана. Зараз в експозиції понад 100 предметів, які мають відношення до життя та творчої праці видатного письменника. Поруч з  музеєм хата, де й народився  Мирослав Ірчан.

Історія активності
П'ядики
Опубліковано 1 рік тому
відвідував(-ла)
Мар'яна
Реєстрація
Опубліковано 1 рік тому
Ольга
Реєстрація
Опубліковано 2 роки тому
Muroslav
Реєстрація
Опубліковано 5 років тому
Іванна
Реєстрація
Опубліковано 5 років тому
Мар'яна
Реєстрація
Опубліковано 7 років тому
назар
Реєстрація
Опубліковано 9 років тому