Сайт поселка Толстое

Товсте – селище міського типу  Заліщицького району. Назва містечка, напевно, походить від прізвища чи прізвиська одного з перших його власників – В’ячеслава Товстого, який згадувався як боярин князя Романа Мстиславовича. В різні періоди назва поселення звучала, окрім загальноприйнятої, то «Толсте», то «Тлусте». Магдебурзьке право Товстому було надано в 1571 р., з 1940 р. – статус  с.м.т.

Без сумніву перші поселення на місці теперішнього Товстого існували ще в сиву давнину. Підтвердження цьому численні археологічні знахідки різноманітних культур.

Інтенсивний розвиток Товстого розпочався з  XV ст., тоді через нього проліг торгівельний шлях із Львова на Волощину (Молдову). З отриманням Магдебургзького права власнику містечка Яну Ходоровському було дозволено щорічно проводити два ярмарки, щотижня відбувалися велелюдні торги. З кінця XVІ ст. Товсте перебувало в руках відомої на галицькому Поділлі родини Язловецьких.

Неодміною необхідністю будь-якого подільського міста було існування замку. Існувало тут з XV ст. дерев’яне укріплення, яке в наступному столітті перебудували на мурований замок. Він не вцілів, бо був зруйнований козаками. Являв собою фортифікаційне укріплення трикутної форми на місці впадіння безіменного потоку до річки Тупи. Очевидно, що в середині замкових укріплень існували житлові і господарські будівлі. Одна така вціліла і проіснувала до польських міжвоєнних машин. Тоді цю споруду пристосували під склади та так звану «охронку», тобто дитячий садок. До цих пір на місці колишнього замку, напевено, інують підвальні приміщення.

Під час національно-визвольної боротьби під проводом Богдана Хмельницького Товсте перетворилося у повстанчий центр. Простий народ із зброєю в руках: сокирами, косами та вилами, виборював собі краще життя.

Товсте, як і багато інших містечок Поділля потерпав від татарських набігів. В 1672 р. його захопили турки та лишилися тут більш, як на 10 років. Містечко належало до Чортківського пашалику.

За австрійських часів Товсте нетривалий час було повітовим центром, згодом втратило своє адміністративне значення та перетворилось на звичайне містечко. Тим не менше поселення мало непоганий розвиток. Наприкінці ХІХ ст. в Товстому одних лише євреїв проживало більше 2000 осіб. В містечку процвітала торгівля та ремесла.

Великих руйнувань Товстому завдали воєнні події першої половини ХХ ст. Все єврейське населення було винищене під час Другої світової війни. Далі були перші важкі роки радянізації. З 1940 р. по 1962 р. існував Товстівський район.

Товсте відоме завдяки підпільній друкарні ОУН ім. Ярослава Старуха. Керував нею М. Гук – один з референтів пропаганди Чортківської округи. Друкарня проіснувала досить нетривалий проміжок часу, з 1948 по 1951 рр., однак за цей час ту було надруковано десятки чисел періодичних видань та здійснено перевидання праць ідеологів націоналізму. Друкарню було викрито і захоплено агентами НКВД, а трьох працівників вбито.

В центрі Товстого частково вціліла давня забудова, характерна для містечок Поділля. З усіх боків при в’їзді до містечка проглядався ошатний греко-католицький храм Архистратига Михаїла. Його було побудовано на місці старої дерев’яної церкви за проектом Яна (Івана) Сас-Зубрицького.

Інший храм – римо-католицький костел Святої Анни постраждав в 1944 р., коли втратив вежу. Її збиралися відбудувати вже в час Незалежної України, коли святиню повернули вірянам, але поки ці наміри лишаються нереалізованими.

Ще одна вагома пам’ятка Товстого – палацовий комплекс Слонецьких. Побудову господарських споруд і магнатскої резиденції датують ХІХ ст.

Родом з Товстого відомий архітектор та науковець Ян Сас-Зубрицький. Після закінчення Станиславівської гімназії навчався на будівельноиму відділі Львівської Політехніки. Певний час Ян Сас-Зубрицький працював в Кракові, де входив до редакційної колегії та був головним редактром часопису «Architekt». В 1912 р. повернувся до Львова, де й прожив решту свого життя.  У творчому доробку архітектора – 45 храмів різних конфесій та близько 10 перебудов. Ряд його проектів не були втілені в життя.