Сайт города Сумы

Суми - адміністративний центр Сумської області, Сумського району та Сумської міської ради. Суми мають 2 міські райони: Ковпаківський та Зарічний.

Свою назву місто отримало від річок Сума і Сумка, які омивали його з двох сторін. До наших днів дійшла легенда, що на місці, де стоять Суми, були знайдені 3 мисливські сумки з золотом. Це знайшло відображення в гербі міста, затвердженому в 1781 році: три чорні сумки з перев'язами і золотими ґудзиками на щиті прямокутної форми. Деякі дослідники схильні виводити назву міста від дієслова «сумувати», апелюючи до почуттів переселенців - засновників міста, що опинилися далеко від рідних земель.

Люди дуже давно почали селитися по обох берегах Псла. Вже в II—VI сторіччях нашої ери тут жили слов'янські племена, залишки їх поселень і могильників виявлені в південно-західній частині міста, на вулиці Павлова. Однією з причин виникнення міста Суми - поразка козаків під проводом Богдана Хмельницького під Берестечком, наслідком якого стало посилення експлуатації і національного гніту українського народу польськими магнатами. Після цієї поразки Богдан Хмельницький дозволив людям переселятися з правобережжя на Полтавщину і на прикордонні землі з Росією (тепер Слобожанщина), які були перед тим практично не заселені. Протягом десятиліття 1651—1660 років на території сучасної Слобожанщини з'явилася велика кількість нових поселень, тоді окрім Сум були засновані такі міста як: Харків, Тростянець, Лебедин та багато інших. Про рік заснування міста Суми у істориків і краєзнавців єдиної думки немає - називаються роки 1652 і 1655. Засновником Сум вважається полковник Герасим Кондратьєв, який прийшов сюди в 1655 році з групою козаків-переселенців з містечка Ставище Білоцерківського полку. Москва дозволила козакам тут влаштуватися, і вони протягом 1656-1658 років під керівництвом російського воєводи К. Ю. Арсеньєва будували фортецю, що стала однією з найбільших і надійно укріплених фортець Слобожанщини.

У 1658 році Суми стали центром Слобідського козацького полку, який захищав південні кордони Росії від нападів кримських татар. У 1659, 1663, 1668 роках місто піддавалося нападам кримських татар. Незважаючи на облогу, татарам жодного разу не вдалося захопити місто. Під час Північної війни 1700-1721 років місто відігравало важливу стратегічну роль. 26 грудня 1708 сюди з Лебедина перевів свою ставку Петро I, де й провів всю зиму та керував зміцненням фортеці.

Відбувалися зміни і в адміністративному статусі міста. До 1732 року він був центром полку, в 1732-1734 роках підпорядковувалося канцелярії комісії Слобідських полків, яка перебувала у Сумах. З 1743 року і до ліквідації полкового устрою Слобожанщини Суми - центр полку. У 1780 році Суми отримали статус міста. До 20-х років XX століття - центр повіту, потім центр округу і району, з 1930 року - місто республіканського підпорядкування, з 1939 року - центр області.

У смутні часи революційних подій і громадянської війни 1917-1919 рр. місто Суми втратило майже всю промисловість, а в 1920-30-ті роки - ряд визначних архітектурних пам'яток. Радянська влада остаточно утвердилася в листопаді 1919 року після вигнання білогвардійських військ Денікіна. Під час Великої Вітчизняної війни 10 жовтня 1941 місто був окупований німецько-фашистськими військами. 2 вересня 1943 з міста фашисти були вигнані, а салют у Москві, в цей же день, на честь визволення міста Суми став другим салютом в історії Великої Вітчизняної війни, після першого в честь перемоги у битві на Курській дузі.

До кінця 1940-х років місто було відновлено, в 1948 році був відкритий новий залізничний вокзал. Після війни виникла хімічна індустрія, точне приладобудування, розвивалося машинобудування. У 1966 році був розроблений генеральний план розвитку міста Суми, розрахований на термін до 2000 року. Найбільший пік будівництва міста припав на 1980-і роки. У 1959-1991 роки місто Суми було одним з провідних промислових центрів Української РСР, найбільш розвиненими галузями були машинобудівна, металообробна і хімічна.

У Сумах народилися промисловець і банкір Олексій Алчевський, радянська актриса Феодосія Барвінська, радянський мовознавець-славіст Микола Грунський, письменник Антін Шабленко, естонський архітектор Карл Бурман, заслужений тренер України Олег Євграфов. У місті проживали український класик Олександр Олесь, російські класики А. П. Чехов та О. І. Купрін, російський юрист і громадський діяч А.Ф. Коні. У Сумах бували український філософ і поет Г. С. Сковорода, живописці К. О. Трутовський, В. Є. Маковський, російський поет О. М. Плещеєв, композитор П. І. Чайковський, письменник В. Г. Короленко.