Сайт поселка Краковец

Містечко Краковець лежить при самому польському кордоні. Тут діє найбільший пункт пропуску між Польщею та Україною, здатний пропускати до 5000 автомобілів на добу. Хоча документальних підтверджень походження назви населеного пункту нема, але пояснення можна вивести, виходячи з реалій. Містечко здавна лежало на торгівельному тракті між Львовом і Краковом, тому його назву можна буквально перекласти як «маленький Краків». В свою чергу назву польського Кракова виводять від імені князя Крака. Міські права Краковцю було надано в 1425 р., з 1940 р. він має статус селища міського типу.

Містечко  Краковець відоме з 1320 р.  Через століття його надав родині Фредрів польський  король Владислав Ягайло. За наступних власників містечка руської родини Острозьких в Краковці було споруджено замок. Його опис лишив у своїх подорожніх нотатках європейський мандрівник Ульріх фон Вердум.

Відомо, що за часів Фредрів в Краковці існував кальвінський збір. Фундатором був Станіславом Фредро. Збір був закритий 1604 р. перемиським римо-католицьким єпископом Матвієм Пєтрокорським. Після скасування збору усі його будівлі перейшли до тутешньої католицької парафії. 

«Золотим» в історії Краковця вважають період володіння ним Центнерами. Тоді тут було збудовано розкішних палац з декількох будівель, закладено чудовий парк, який міг бути на той час достойним конкурентом Софіївці Потоцьких. Від цього садово-паркового ансамблю до наших часів уціліла лише стара липова алея. В самому палаці магнати зібрали цікаві колекції картин, старовини, величезну бібліотеку.

Наприкінці ХІХ ст. Краковець був багатонаціональним містом. Тут окрім українців, поляків та євреїв проживали також німці та вірмени.

Як і більшість містечок Львівщини Краковець з приходом радянської влади став районним центром. Краковецький район існував в 1939-1941  та  1944-1957 рр. В 1947 р. зі складу Краковецького району було передано 10 сільських рад з населенням більше 12000 до Польщі. Під час існування району в Краковці виходила газета «Колгоспна правда». Після ліквідації Краковецького району він увійшов до складу Яворівського району Львівської області.

Головна архітектурна перлина Краковця – костел Святого Апостола Якова. Храм має виразні риси неокласничного стилю, вражає своєю величністю. Можливо, що в спорудженні брав участь італійський зодчий Домініко Мерліні, якого запросив дідич міста Ігнацій Центнер.  Мав костел багате внутрішнє оздоблення, яке вигоріло цілком в 1939 р. За радянських часів споруду костелу відновили та пристосували для потреб заводу, розділивши його на три окремі поверхи. Зараз святиня перебуває в стані руйнування, тутешня римо-католицька громада вимушена задовільняти свої потреби в прицвинтарній капличці.

В Краковці народився брат Романа Шухевича, Юрій. Як і Роман став великим патріотом України, належав до «Пласту». В своєму житті Юрій Шухевич обрав музичну професію, співав у Львівській  опері. Був знищений 1941 р. у львівській в’язниці на Лонцького.

Також у Краковці народився Богдан-Ярослав Гурко. До приходу радянської влади на Львівщину закінчив Політехніку у Львові та в Ґраці Вищу технічну школу. Довгий час Богдан Гурко працював на різноманітних приватних фірмах в Ґраці, в деяких був співвласником. Пізніше виемігрував в США, де досяг значних успіхів в галузі механіки. Розроблена Богданом Гурком самоочисна піч була впроваджена в серійне виробництво.