Сайт города Стрый

Стрий лежить на перетині важливих автомобільних та залізничних шляхів. Це одне з найбільших міст Львівщини. Назва міста співпадає з назвою річки, на якій воно розташоване. Науковці припускають, що саме річка дала найменування місту. Походження цієї назви із індоєвропейських мов. Слово «среу» означає буквально «протічна вода». За такою ж аналогією в українській мові виникли слова «струмінь» або «струм». Підтвердженням цьому може служити те різноманіття назв міста, яке трапляється в історичних джерелах: Стри, Стриг, Стріг, Стрей, Стрия та інші. Народна легенда дає своє пояснення назві міста. Вздовж річки з гір до низин пролягав купецький шлях. На торговців нападав якийсь дядько (стрий, стрийко) із своїми племінниками. Вже на старості літ цей чоловік осів на зручному місці при річці, завів господарство і пасіку. Згодом в нього з’явилися нові сусіди, із хутірця поселення поступово перетворилося в місто.

На території теперішнього міста фіксувалися окремі знахідки часів перших століть нашої ери та проводилися археологічні розкопки в 1976 та 1990 р. в урочищі Лани Долішні. Серед знахідок – кераміка та римські денарії. Розкопки М. Бандрівського та Р. Сулика підтвердили гіпотезу про існування княжого граду в ХІ-ХІІІ ст. В поселенні були добре розвинуті ремесла.

Перші згадки про Стрий датуються 1385 р. Вже тоді містечко відігравало важливу адміністративно-економічну роль в регіоні, позаяк було центром повіту Перемишльської землі. З 1434 р. місто починає розвиватися в торгівельному напрямку, йому надано магдебурзьке право.

Середньовіччя в житті Стрия позначилося частими пожежами і руйнуваннями від татарських набігів. Останні спричинили побудову замку, вже в 1472 р. він точно існував. Все місто було оточене земляним валом, ще один, менший вал був довкола середмістя з площею Ринок. Найдостовірніше уявлення про зовнішній вигляд замку дає карта міста 1772 р. Тоді, після кількаразових перебудов, замок був дерев’яним і лежав посеред ставу. З плином часу замок втратив своє первісне призначення і перетворився на магнатську резиденцію. Окрім житлових помешкань тут існувала домова каплиця.

Вже в XVII ст. Стрий стає значним центром українського національного життя. При 5 руських церквах діють 4 братства. Вони стають основними центрами поширення освіти і науки, друкованої та рукописної книги. В цей же час ремісники починають об’єднуватися в цехи. Окрім ремісництва у місті з’являється кілька водяних млинів та гуральня.

Продовжувався розвиток Стрия і за австрійської влади. В ньому, як в повітовому центрі, працювали відповідні установи, відкривалися школи, а на початку ХІХ ст. з’явилася перша аптека. Тоді ж виникли цегельня та пивоварня.

Великих втрат і руйнувань місто зазнало під час двох світових воєн. За радянських часів Стрий перетворюється в промислово-індустріальне місто. Тут розвиваються ті галузі народного господарства, що зазвичай в райцентрах не виникали: машинобудівна та деревообробна. Станом на 1961 р. тут діяли 22 підприємства різного профілю.

В українську національну історію Стрий увійшов як перше українське місто, де над міською радою замайорів жовто-блакитний стяг.

Нараховуються десятки визначних діячів, життя яких пов’язане із Стриєм або вони тут народилася. Із хасидської сім’ї походив Юліан Стрийковський (Песах Штарк). В часи юності підтримував КПЗУ з її комуністичною ідеологією, але в пізнішому віці в таких ідеях розчарувався. Автор низки романів і повістей польською мовою, в 1982 р. екранізовано його роман «Аустерія».

Попри те, що Стрий кілька разів зазнавав великих пожеж і, зокрема, останньої 1886 р. коли згоріла центральна частина міста, тут збереглося понад сотню значимих архітектурних пам’яток. Більшість з них зведені вже в ХІХ-ХХ ст. та мають риси модерну, сецесії та конструктивізму.

Найдавніша споруда міста, про яку варто згадати окремо, костел Різдва Пресвятої Богородиці. Його було зведено ще в 1425 р., споруда зазнавала багаторазових перебудов. Храм – одна з поодиноких римо-католицьких святинь, що діяла навіть в радянські часи. В костелі зберігся унікальний давній орган.