Сайт поселка Магеров

Магерів – селище міського типу в Жовквівскому районі Львівської області. Селищній раді підпорядковані села Бірки та Велике Передмістя. Назва походить від прізвища власника Яна Магери, який заклав поселення над річкою Білою. Магдебурзьке право містечко отримало в 1595 р., а до категорії селищ його віднесено в 1940 р.

На північно-західній околиці Магерова, де за часів Польщі існував фільварок, збереглися фрагменти насипних валів і ровів. Ймовірно, що вони використовувалися ще в часи перших татарських навал. Досі існує топонім – Окопи, що безпосередньо вказує на їх оборонну функцію.

За народними оповідями на місці теперішнього Магерова ще в XIV ст. існував хутір. Офіційні ж документи повідомляють, що Ян Магера заклав своє поселення 1592 р. на «сирому ґрунті», тобто на пустому, ніким не заселеному місці.

Власниками міста для оборони був збудований дерев’яний замок. Забудова містечка була переважно мурованою, посеред ринку стояла ратуша. Пізніше були побудовані сакральні споруди: греко-католицькі церкви, костел та монастир отців василіан. За магдебурзьким привілеям міщанам надавалося право займатися ремеслами, промислами, торгувати на ярмарках.

В епоху Середньовіччя Магерів часто ставав жертвою татарських набігів і військових дій. Великих руйнувань завдавали пожежі, в яких інколи вигоряли усі міські забудування. Не оминали Магерів і пошесті, особливо холерні епідемії. Та кожного разу містечко знову й знову наново відбудовувалося.

Під містечком 11 липня 1657 р. відбулася битва, що в історії відома під назвою Магерівської. Під поселенням військові загони Стефана Чарнецького та тоді ще юного полковника Яна Собєського розгромили армію князя Георгія Ракоці.

Століттями магерівський люд лишався малоосвіченими. Навіть у відкриту ще в 30-х рр. ХІХ учні не надто охоче ходили, її відвідувало не більше 30 дітей. Школа містилася в непристосованому приміщенні, лише в 1891 р. її нарешті було переміщено до будівлі ратуші.

Містечко зазнало значних руйнувань під час Першої світової війни. Більш активний розвиток у Магерові розпочався вже за польських часів. Станом на 1939 р. тут працювало 3 млини, 4 цегельні, лісопильня, бетонярня, завод з виготовлення содової води. В радянський час основний акцент було зроблено на розвиток аграрної галузі і допоміжних служб.

З 1940 по 1959 рр. селище було центром Магерівського району.

Після закінчення Львівського ветеринарного інституту головним ветеринарним лікарем Магерівського району певний час працював Валентин Яблонський – у майбутньому відомий український вчений в галузі ветеринарії, депутат Верховної Ради другого скликання.

Містечко Магерів місце народження польського поета, письменника, сатирика та журналіста Володимира Стебельського. Серед його найвагоміших творів наступні: дигресивна поема «Роман Зеро», прозові твори «Сильветки з Творек» та «Будинок божевільних». Володимир Стебельский тривалий час співпрацював з «Кур’єром львівським» та «Кур’єром щоденним».

В Магерові збереглося ряд цікавих пам’яток архітектури, що мають значення для місцевої культури. Насамперед це забудова чотирьохбічної ринкової площі. Неподалік Ринку стоїть пусткою костел побудови 1845 р. Споруда потребує реставрації і ремонту Місцеві римо-католики використовують для задоволення своїх духовних потреб цвинтарну каплицю середини ХІХ ст. На цьому ж некрополі є ряд давніх гробівців магерівчан.. В центрі містечка розташований також храм Св. Юри, побудований в 1908-1914 рр. ву невізантійському стилі. З давніх промислових об’єктів збереглася споруда мурованого млина.