Район: Надворнянский район
Село: Пнев
Население: 4620 чел.
Плотность населения: 1826 чел./кв. км.
Почтовый индекс: 78431
Телефонный код: +380 3475
Координаты: 48°36'50″ с. ш. 24°31'45″ в. д.
Высота над уровнем моря: 451 м.
Площадь: 2.53 кв. км.
Река, озеро (море): р. Быстрица-Надворнянская
Год основания: 1482 г.
Сельский совет
Пнів – одне з найбільших сіл Івано-Франківської області, тут проживає майже 5000 жителів. В давнину населений пункт також називався Пнів’я. Така назва віказує на заснування села «на пнях», тобто на пустому місці.
Пнів виник в середині ХІV ст. Тоді він належав шляхтичу Івану з Цицилова, швидше за все йому король надав землі під вирубаним обшаром лісу під заснування села. Як і всі села Прикарпаття Пнів неодноразово потерпав від нападів татар. Під час одного з їхніх наскоків було вбито дитину, яка походила з відомого і заможного роду. В пам’ять про таке нещастя згорьовані родичі поставили хрест на одному з пагорбів поблизу села.
Пнів розвився не лише як село, в якому люди займалися рослинництвом і тваринництвом, але тут також існувала соляна жупа. Життя простого селянства було важким, непосильні податки забирали останній кусень хліба. В таких умовах виникали народні повстання, які отримали назву опришківського руху. Двічі народні месники із загону Олекси Довбуша нападали на Пнівський замок.
З метою захисту Прикарпаття від нападів татар в XVI ст. в Пнові було зведено могутній замок, який став першою твердинею такого типу на Покутті. Замок поставили на природньому пагорбі, мимо нього йшла дорога в гори, якою користувалися купці. Саме тому тут облаштували митницю.
Пнівський замок було зведено з великих і масивних кам’яних брил. Внутрішні стіни були викладені цеглою. Оскільки замок будували насамперед як неприступну фортифікацію, тому товщина стін в нього була до 1.8 м. По всьому периметру зовнішніх стін були вежі різної висоти і форми (всього їх 5) та бійниці. Пнівський замок попри руйнування фрагментарно зберігся до наших часів. Збереглися також деякі з підземних ходів, яких раніше під замком було багато. Пам’ятка потребує консервації і негайної охорони.
В родині польського селянина з Пнева народився Людвік Коланковський. Початкову освіту юнак здобув в Станиславівській гімназії, а історію студіював вже у Львові. В дорослому вці працював в університетах Львова та Вільна, був першим ректором Університета ім. Миколая Коперника в Торуні. Наукові дослідження Людвіка Коланковського стосувались головним чином історії Польщі періоду Середньовіччя.
Також у Пневі народився Микола Лавринович. Був пнівським селянином, входив до «Руського клубу». Під час першої та другої каденції Галицького сейму був послом від Делятина та Надвірної.