Сайт поселка Головино

Головине — селище міського типу Черняхівського району Житомирської області України. Селище має автобусні зв’язки з Житомиром і Києвом. В Головинському гранітному кар’єрі добувається декоративний камінь лабрадорит та габродорит, що використовується для облицювальних робіт. Землями села проходить вузькоколійка Черняхів - Головине, якою доставляють вироби з граніту замовникам. В селі стоїть обеліск, який поставлений на честь односельчан, що загинули на фронтах Великої Вітчизняної війни. Селище виникло на базі невеликого поселення, яке розкинулось навколо Головинського гранітного кар'єру. Спочатку воно підпорядковувалось Бежівській сільській Раді. В 90-і роки ХХ століття селищу було надано статус селища міського типу. До смт. Головине відноситься старовинне село Головине, яке, як видно з документів, було помістям місцевого поміщика Салікса. Від тих часів залишилися сад і острів в ставку. На кар'єрі видобуток декоративного каменю офіційно почався в 1894 році. Робота велась вручну, ґрунт вивозився кіньми. 35-40 робітників за добу добували 1,5-2 куб. м каменю. В 1896 році поміщик Салікс (на землях якого був розташований кар'єр), збудував полірувальну фабрику, що виготовляла плити для облицювання стін, фундаментів, пам'ятників. Була встановлена примітивна пилорама. Фігурні деталі полірувалися вручну. Основним знаряддям каменотесів були: стальні шпунти, скерпелі, закольники та ручні бучарди. Робітники працювали по 11 годин на добу (газета «Комунар Черняхівщини» за 07.11.1937 та газета «Колгоспник Черняхівщини» за 21.02.1967). У своїй книзі «Історико-статистичне описання церкв і приходів Волинської єпархії», М. І. Теодорович писав: «В місті Житомирі є кафедральний собор — в ім'я Преображення Господнього на Великій Вільській вулиці, побудований в 1874 році, обкладений шліфованими плитами лабрадору, добутими в Житомирському повіті на березі річки Бистріївки». Звідси видно, що плити добувалися і шліфувалися вручну ще до того, як була збудована фабрика Салікса. Перша світова і громадянська війна 1914—1920 років привела до консервації і затоплення кар'єрів. Лише в 1922 році почалося добування і обробіток каменю. В 1926 році Головинські кар'єри були підпорядковані Московському тресту «Мінеральна справа», з 1939 — Укрміну. В 30-х роках ХХ століття головинські робітники приймали активну участь у будівництві мавзолею В. І. Леніну. В роки німецької окупації кар'єр не діяв, а діяла підпільна група, створена робітником кар'єру Войтенком О. Л., яка з самого першого дня окупації почала боротися з фашистами. Кар'єр відновив роботу в 1946 році і працює до цього часу. Було повністю розвідане родовище декоративного лабрадориту, яке за своїми запасами є єдиним в Європі. На кар'єрі добувають лабрадорити, габродорити, працює шліфувальна фабрика, яка виготовляє облицювальні плити, памятники з граніту. Ними облицьований мавзолей В. І. Леніна, ряд станцій Київського, Московського, Петербурзького метрополітенів, приміщення Московського Державного університету ім. Ломоносова, палац з’їзду у Кремлі, пам'ятник Невідомому солдату у Москві і ряд інших споруд у всьому світі. Облицювальні плити головинський кар'єр надсилав на будівництво метрополітену в Грузію в м. Тбілісі, в м. Київ для музею історії Великої Вітчизняної війни і багатьом іншим містам бувшого СРСР. Гранітні вироби надсилались в м. Ульянівськ, м. Берестя, с. Хатинь Білорусії, на пам'ятник С. П. Корольову в м. Житомирі, Гагаріну в «Звьоздном городкє», на постамент пам'ятника Т. Г. Шевченко в Канаду і США, Я. Купали в Канаді, на обеліск в честь освоєння космосу в Швейцарії, для мавзолею Г. Дмитрова в Болгарії, для мавзолею Хо Ші Міну у В'єтнамі, постаменту пам'ятника Л. Українки в Канаді, постаменту пам'ятника Т. Г. Шевченко у Франції. Блоки з лабрадориту поставлялись на експорт в Німеччину, Францію, Японію, Іспанію, Угорщину, Чехію, Словаків, Італію. Всі процеси видобування і обробки лабрадориту на кар'єрі проводяться з допомогою техніки, але добування майже до початку третього тисячоліття велось варварським способом, що сприяло тріщинуватості майже всього горизонту. Звичайно іде заміна технології добування блоків.