Ткаченко Олесь Миколайович

Народився Олесь Миколайович 6 вересня 1934 року на Полтавщині в м. Лубни. Закінчив Київське училище вжиткового мистецтва, а згодом в 1963 р. – Український поліграфічний інститут ім. І. Федорова. З 1956 по 1965 рр. Ткаченко працював у творчому об’єднанні мультиплікаційних фільмів. З 1973 р. Олесь Миколайович – член Спілки журналістів України.

Олесь Ткаченко все творче життя (понад 40 років) присвятив ілюструванню художніх книжок для маленьких читачів. Він проілюстрував 52 книжки, 98 журналів для дітей. Мільйони дітей багатьох поколінь нашої України виховувалися на художніх творах майстра.

У 1989 р. його нагороджено медаллю “Ветеран праці”. Це свідчить про великий внесок художника в розвиток дитячої поліграфії. За 10 років роботи на республіканському телебаченні зробив сотні телевізійних заставок до музичних та літературно-драматичних програм.

Твори Олеся Миколайовича демонструвалися на Міжнародних виставках: в Канаді у 1966 р., в Москві у 1975 р., а також на багатьох республіканських виставках.
З 1999 р. Ткаченко – член Національної Спілки художників України. У 1999 р. як художник-оформлювач Олесь Ткаченко проявив свої здібності під час оформлення Палацу „Україна”, де проходив звіт народної творчості митців Київської області.

Олесь Миколайович щиро цікавився історією Боярки. За його ініціативи та безпосередньої участі відбулося святкування 40-ої річниці надання Боярці статусу міста. Він - частий гість шкіл, бібліотек, музеїв, азартний вболівальник боярської футбольної команди, малював їй афіші, їздив на футбольні матчі, а також багато працював з талановитою молоддю, був членом та головою журі на конкурсах молодих художників. Так, за роботу з молоддю художника було нагороджено від райдержадміністрацієї іменним годинником.

Олесь Миколайович - як член боярського творчого об’єднання „Боярські майстри” - своїм колегам по цеху проілюстрував поетичні збірки „Лілея біла” Тетяни Володай, „Земля моя белая” Анатолія Пастернака та „7 шагов” Олександра Коржа.

З кожним роком набуває все більшої популярності серед жителів Боярки краєзнавчий музей, в якому панує творча атмосфера. Він перетворився на справжній культурний центр. Працівники музею визначають на високому мистецькому рівні події року, знаменні дати, сюди запрошують творчу еліту Боярки, які спілкуючись, обмінюються своїми творчими задумами - серед них був і Олесь Миколайович... У 1990 р. Олесь Ткаченко оформив у музеї виставки: „Голодомор-33”, „До 130-ої річниці від дня народження Володимира Самійленка”, „До 135-ої річниці класика єврейської літератури Шолом-Алейхема”, „До 20-ої річниці Боярського краєзнавчого музею”, „До 90-ої річниці Миколи Островського”, допоміг підготувати експозицію до відкриття Малютянського музею академіка мистецтв Миколи Корниловича Пимоненка.
А портрет Миколи Островського до 100-річчя від дня народження, власноруч написаний Олесем Миколайовичем, увінчує експозицію другої зали нашого музею, що розповідає про життєвий шлях видатного письменника.
Міцна дружба, радість від спілкування з творчими людьми, надійна співпраця поєднувала його з музеєм. І він приходив до музею не тільки як художник, а як друг.

І тому, коли 18 квітня 2005 р. не стало Олеся Миколайовича, труна з його тілом стояла саме біля музею. Всі присутні прихильники його творчості прощалися і не вірили, що вже ніколи не побачать цю запальну, веселу, талановиту людину...

В останні роки життя Олеся Ткаченка відбулося декілька персональних виставок: в Київській обласній дитячій бібліотеці, в Управлінні культури та в Управлінні освіти Київської обласної державної адміністрації, у музеї „Битви за Київ у 1943 році”, в Боярському краєзнавчому музеї.

26 лютого 2001р. за особливий внесок у розвиток мистецтва та вагомі творчі здобутки Олесь Ткаченко отримав почесне звання Заслуженого художника України.