Щербатов Микола Борисович

Народився в Царському Селі. Закінчив Пажеський корпус, з 1889 служив в 44-му драгунському Нижегородському полку; у 1892 звільнений у запас. У 1895-1897 перебував на службі Міністерства державних маєтностей, потім проживав у своєму маєтку. З 1907 - полтавський губернський предводитель дворянства. Камергер (1909). У 1912 обраний членом Державної ради від полтавського земства; належав до групи правого центру. 01.01.1913 призначений керуючим Державним коннозаводством з виробництвом в дійсні статські радники. З 5 червня по 26 вересня 1915 р. - керуючий Міністерством внутрішніх справ і шеф Окремого корпусу жандармів. У Раді міністрів виступав за співпрацю з опозицією. Член Державної ради (1915). Після відставки з поста міністра знову обраний членом Державної ради від полтавського земства. Після жовтневого перевороту - в еміграції. Помер 29.06.1943 в Німеччині.
Повертаючись з Петербурга, після відставки певний час перебував, а потім відвідував Терни. ( На фото- у палаці Щербатових, у Тернах)

Нижче епізод із книги В. Пікуля "Нечиста сила", в котрому згадується М. Щербатов.

---

"...Змінив Маклакова князь Щербатов (за наївністю чи навмисне?) відкрив клапан того котла, в якому люто клекотів окріп обурення проти Распутіна, - струмінь брудного пара зі свистом вирвався в атмосферу. Похід проти Гришки почали "Біржові Відомості", інші газети підхопили ласу тему, і цариця тепер читала документальні розповіді про крадіжки Распутіна, про розпусту його і хлыстовстве, про взяткобрании і інших милих утіхах.
- Прожени Щербатова! - волала вона до чоловіка.
Микола II не раз авторитетно розписувався у своєму безвілля, часто навіть підкреслюючи це властивість свого характеру. Але бували моменти, коли він буквально сатанів від достатку поправок, що вносяться в рішення Распутіним і всім цим "бабиному".
- Не забувай, - нагадав він дружині, - що наш друг може говорити що хоче, але відповідальність несу тільки я. А я не в силах узяти Щербатова і тут же його вигнати...
Щербатов відверто нудьгував по коням, не уявляючи, що йому звершити в МВС, але незабаром знайшов собі справу - у тридцять чотири години, без попередньої підготовки, зі служби полетіли шкереберть усі губернатори і чинодралы з німецькими прізвищами. Виття стояв по імперії страшний... А Распутін, втративши голову від страху, курсував тепер між Тюменню і Петербургом: слабкість цензури припекала його так, ніби Щербатов посадив його на розпечену конфорку..."

Валентин Пікуль, "Нечиста сила"