Клименко Валентин Митрофанович

Народився в робітничій колонії "Російський Провіданс" Маріупольського повіту Катеринославської губернії. У 1918 р. закінчив реальне училище, потім - семирічну трудову школу (1925) і професійно-технічну школу (1926) м. Маріуполя, одержавши кваліфікацію слюсаря 6-го розряду і свідоцтво про середню освіту. У 1927 р. вступив до Дніпропетровського металургійного інституту, який закінчив у 1931 р., одержавши кваліфікацію інженера-металурга прокатної спеціальності.

Прораб Кузнецьбуду (1931 - 1932), начальник зміни Кузнецького металургійного заводу (1932 - 1934), пом. начальника цеху "Жерстебуду" у м. Новомосковську Дніпропетровської області (1934 - 1936), пом. начальника цеху цього заводу (1936 - 1937). Інженер, начальник зміни, заст. начальника цеху заводу ім. Петровського (1937 - 1941). У роки війни працював начальником печей Кузнецького металургійного заводу.

Аспірант (1946 - 1949), асистент ДМЕТІ (1949 - 1953), ст. н. с. Інституту чорної металургії (1953 - 1964). Із 1964р. - зав. кафедри "Обробка металів тиском" ДПІ, професор кафедри (1991 - 1993), декан металургійного факультету (1965 - 1968). Канд. технічних наук (1949), доктор технічних наук (1962), заслужений діяч науки УРСР (1969). Створив наукову школу в галузі інтенсифікації і підвищення якості прокатного виробництва, яка включає такі напрями: теорія прокатки "високих" смуг, умови захвату на блюмінгу у розрізних і ящикових калібрах, розширення металу при прокатці; контрольована прокатка листового і сортового прокату для підвищення міцності і пластичних властивостей прокату; багаторівчакова прокатка з розділенням і відділенням дефектної осьової зони; прокатка особливо товстих листів із інтенсифікацією пластичної деформації в центральних шарах литої заготовки; розробка засобів контролю і керування процесом прокатки.

Підготував 5 докторів і 41 кандидата наук, опублікував більше 500 наукових робіт, у тому числі 150 винаходів і 8 монографій, серед яких: "Прокатка толстых листов" (1984, соавторы П. И. Полухин, В. И. Погоржельский и др.); "Технология прокатного производства" (1989, соавторы А. М. Онищенко, А. А. Минаев, В. С. Горелик); "Кинематика и динамика процессов прокатки и волочения" (1984, соавторы А. М. Онищенко); "Технологические и силовые резервы прокатных станов" (1976, соавторы В. И. Погоржельский, В. С. Горелик, Ю. В. Коновалов).

Нагороджений орденом Дружби народів (1986), 5 медалями, серед них: "За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941 - 1945рр." (1948), почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР (1978), срібною медаллю ВДНГ СРСР, багатьма відомчими знаками і грамотами.