Храповицький Матвій Євграфович
(09.08.1784 - 31.03.1847) | Терни, Сумська область
(09.08.1784 - 31.03.1847) Генерал-ад'ютант, займав пост петербургського генерал-губернатора, член Державної Ради та Комітету міністрів.
Зв´язок з смт Терни: Відвідував;
Учасник військових походів.
08 лютого 2015 21:52 | Терни, Сумська область Генерал російської імперії від інфантерії (піхотний) - Матвій Храповицький другим шлюбом був одружений на княжні Анастасії Сергіївні Щербатовій (1812 р. н., котра померла 1889 р. в Тернах), доньці дійсного таємного радника, князя Сергія Григоровича Щербатова (1779 -1855) і Ганни Михайлівни, уродженої Хілкової. Генерал, перебуваючи у цьому шлюбі відвідував маєток князя С. Г. Щербатова в Тернах.
М. Храповицький мав нагороди: ордени Св. Олександра Невського з діамантами, Св. Володимира 1-го ст., Св. Анни 1-го ст. з алмазами, Св. Георгія 4-го кл., три іноземних; Кульмский хрест.
З дворян Смоленської губернії. У 1790 р. вступив в Сухопутний шляхетський кадетський корпус, звідки через сім років був узятий лажем до Великого Князя Костянтина Павловича, з яким брав участь в Італійському поході. За відміну в бою при Треббії отримав 20 липня 1799 р. перший офіцерський чин поручика з зарахуванням в л.-гв. Ізмайловського полку. За Швейцарський похід за поданням А. В. Суворова удостоївся ордена Св. Анни 3-го ст. В 19 років був полковником і командиром 1-го батальйону полку, з яким здійснив похід в Австрії в 1805 р. Під Аустерліцем хоробро вів свій батальйон в атаку з розгорнутими прапорами і музикою, за що і був нагороджений орденом Св. Георгія 4-го кл. Брав участь у битві під Фрідланді в 1807 р.
З жовтня 1811 р. - командир л.-гв. Ізмайловського полку,[ з яким зустрів Вітчизняну війну 1812 р. Через місяць став командиром гвардійської бригади, з якою відстоював Семенівскі висоти на Бородінському полі. Будучи поранений кулею в ліву ногу навиліт, не покинув поле бою, а його бригада не відійшла ні на крок, хоча і втратила половину особового складу. Полкам бригади за мужність були вручені Георгіївські прапори, а Храповицькому наданий чин генерал-майора, зі старшинством. Вилікувавшись від рани, повернувся до бригади в грудні 1812 р. і виконав з нею закордонні походи 1812-1814 рр. Під Кульмом важко поранений у ліву ногу, до бригади зміг повернутися в лютому 1814 р. Через чотири року призначений начальником 3-ї гренадерської дивізії.
Измайлівці подарували йому золотий кубок в пам'ять про 18-річчя спільної служби. Імператор дозволив довічне носіння Ізмайловського мундира. Як генерал-ад'ютант (1816 р.) виконував різні доручення військово-адміністративного і дипломатичного характеру. В генерали від інфантерії проведений 22 серпня 1831 р.
Обіймав посаду петербурзького генерал-губернатора, був членом Державної Ради і Комітету міністрів.
Похований в Троїце-Сергієвій приморської пустелі в Петербурзі.
М. Храповицький мав нагороди: ордени Св. Олександра Невського з діамантами, Св. Володимира 1-го ст., Св. Анни 1-го ст. з алмазами, Св. Георгія 4-го кл., три іноземних; Кульмский хрест.
З дворян Смоленської губернії. У 1790 р. вступив в Сухопутний шляхетський кадетський корпус, звідки через сім років був узятий лажем до Великого Князя Костянтина Павловича, з яким брав участь в Італійському поході. За відміну в бою при Треббії отримав 20 липня 1799 р. перший офіцерський чин поручика з зарахуванням в л.-гв. Ізмайловського полку. За Швейцарський похід за поданням А. В. Суворова удостоївся ордена Св. Анни 3-го ст. В 19 років був полковником і командиром 1-го батальйону полку, з яким здійснив похід в Австрії в 1805 р. Під Аустерліцем хоробро вів свій батальйон в атаку з розгорнутими прапорами і музикою, за що і був нагороджений орденом Св. Георгія 4-го кл. Брав участь у битві під Фрідланді в 1807 р.
З жовтня 1811 р. - командир л.-гв. Ізмайловського полку,[ з яким зустрів Вітчизняну війну 1812 р. Через місяць став командиром гвардійської бригади, з якою відстоював Семенівскі висоти на Бородінському полі. Будучи поранений кулею в ліву ногу навиліт, не покинув поле бою, а його бригада не відійшла ні на крок, хоча і втратила половину особового складу. Полкам бригади за мужність були вручені Георгіївські прапори, а Храповицькому наданий чин генерал-майора, зі старшинством. Вилікувавшись від рани, повернувся до бригади в грудні 1812 р. і виконав з нею закордонні походи 1812-1814 рр. Під Кульмом важко поранений у ліву ногу, до бригади зміг повернутися в лютому 1814 р. Через чотири року призначений начальником 3-ї гренадерської дивізії.
Измайлівці подарували йому золотий кубок в пам'ять про 18-річчя спільної служби. Імператор дозволив довічне носіння Ізмайловського мундира. Як генерал-ад'ютант (1816 р.) виконував різні доручення військово-адміністративного і дипломатичного характеру. В генерали від інфантерії проведений 22 серпня 1831 р.
Обіймав посаду петербурзького генерал-губернатора, був членом Державної Ради і Комітету міністрів.
Похований в Троїце-Сергієвій приморської пустелі в Петербурзі.
Воєначальники селища Терни
Щусь Федосій Юстинович
Фролов Володимир Васильович
Туркул Антон Васильович
Махно Нестор Иванович
Кардашевський Юрій ВікторовичВоєначальники найближчих населених пунктів
Федько Іван Федорович
Раєвський Микола Миколайович
Кульнєв Яків Петрович
Давидов Денис Васильович
Волконський Сергій Григорович
Хмельницький Богдан Зиновій
Савченко Микола Лаврінович
Апостол Данило Павлович
Калнишевський Петро Іванович
Келін Олексій Степанович
Зигін Олексій Іванович
Бучек Порфирій Андрійович